Надрукувати
Категорія: Поради
Перегляди: 1638

Конфлікти у родині для багатьох є гострою проблемою. І найчастіше, їх не хочеться оприлюднювати: «Сміття з хати не виносять на проїжджу частину». Проте коли уривається терпець і справа доходить до розлучення, важливо знайти фахівця, котрий може вислухати й прийняти єдине правильне рішення. Адже незнання прав та механізмів розірвання шлюбу призводить до неприємних наслідків.
Ми попросили юриста Олександра АРИХА відповісти на ваші запитання.

«Так сталося, що після винесення рішення суду про розлучення я не одразу пішла до РАЦСу, щоб отримати свідоцтво. З якого моменту шлюб вважається розірваним? Чи необхідно обов’язково ставити у паспорті штамп про розлучення?».
— Момент, з якого укладений шлюб вважається розірваним, залежить від багатьох обставин. Перш за все, чи був шлюб розірваний органами державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) чи за рішенням суду.
Згідно зі ст. 114 СК України, моментом припинення шлюбу, розірваного органами ДРАЦС, є день реєстрації розірвання шлюбу, тобто внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідного актового запису. Ну а такий запис вноситься після закінчення одного місяця з моменту подачі подружжям заяви про розлучення.
Зовсім інша ситуація, якщо шлюб припиняється за рішенням суду. Частиною другою ст. 114 СК чітко встановлюється, що шлюб припиняється в день набрання чинності відповідного рішення суду.
Якщо не була подана апеляція, то згідно зі ст.ст. 223 і 294 Цивільно-процесуального кодексу України (№ 1618-IV від 18 березня 2004 р.), рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, тобто через десять днів з моменту його оголошення.
Саме з цієї дати і виникають всі юридичні наслідки, пов’язані з розірванням шлюбу.
Втім, необхідно врахувати, що якщо шлюб розривається за рішенням суду прийнятим до 1 січня 2004 року, то моментом припинення шлюбу слід вважати момент реєстрації розлучення в органах ДРАЦС. Справа в тому, що до 1 січня 2004 року діяв ще старий Кодекс про шлюб та сім’ю України від 20 червня 1969 р., статею 44 якого і передбачалося це.
Що ж стосується штампу про розлучення, то відповідно до ч. 8 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (№ 2398-VI від 1 липня 2010 р.), в паспорті громадянина України ставиться відповідна відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові особи, з якою припинено шлюб, а також місця і дати державної реєстрації припинення шлюбу.
Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, то відмітка в паспорті проставляється тільки у тому випадку, коли особа звернулася в органи ДРАЦС. Суд, який виніс рішення про розірвання шлюбу, самостійно направляє рішення в ДРАЦС за місцем постановлення рішення для внесення відповідного актового запису.
«На даний час  — я незаміжня. Народила дитину. Але її батько не погоджується піти в ДРАЦС і визнати своє батьківство, мотивуючи це тим, що вже перебуває у шлюбі з іншою жінкою. Як визнати його батьківство у примусовому порядку?».
— Такі питання регулюються Сімейний кодексом України (№ 29-47-ІІІ від 10 січня 2002 року) та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Мін’юсту від 18 жовтня 2000 року за № 52/2.
Відповідно до чинного законодавства, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір’ю, а чоловік — батьком, — не потрібне жодне підтвердження батьківства. Воно встановлюється на підставі свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження (форма № 103/о).
Так само батьківство встановлюється і щодо дитини, народженої до закінчення 9 місяців з моменту розлучення (смерті одного з подружжя), визнання шлюбу недійсним, або встановлення судом для подружжя режиму окремого проживання.
Якщо дитина народилася в той час, коли мати перебуває у шлюбі або протягом десяти місяців з моменту розірвання шлюбу (визнання його недійсним), але при цьому батьком дитини є інша особа, то ця особа може бути визнана батьком дитини лише за наявності спільної заяви матері та її чоловіка (колишнього чоловіка) про невизнання батьківства, а також заяви матері та батька про визнання батьківства. У цих випадках прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а ім’я та по батькові — згідно з заявою про визнання батьківства. Втім, дитині можна за заявою надати прізвище батька.
Але якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту припинення шлюбу, але після реєстрації повторного шлюбу матері — з іншою особою, батьком дитини вказується чоловік матері в повторному шлюбі. Батьківство попереднього чоловіка матері може бути встановлене на підставі його і чоловіка матері в повторному шлюбі спільної заяви про невизнання батьківства і спільної заяви матері та попереднього чоловіка про визнання батьківства.
Спори щодо батьківства вирішуються в судовому порядку. Але слід пам’ятати, що позов про визнання батьківства до чоловіка (колишнього чоловіка) матері дитини може бути поданий тільки протягом одного року з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про подібні обставини.
Мати також може протягом року з моменту реєстрації народження дитини подати позов про виключення відомостей про її чоловіка як батька дитини. Втім, це можливо лише за умови подання іншою особою заяви про батьківство.
У житті трапляється, що дитина народжується у чоловіка і жінки, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі. В цьому випадку походження дитини від матері визначається на підставі медичного документа, а від батька — на підставі спільної заяви матері та батька дитини про визнання батьківства. Якщо батько не хоче під будь-яким приводом йти до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) і подавати таку заяву, єдиним способом встановити його батьківство є звернення до суду. Суд розгляне будь-які відомості, які свідчать про походження дитини. Для встановлення батьківства може бути проведена й судово-генетична експертиза.
Втім, спільна заява матері та батька про визнання батьківства може бути подана і пізніше.
Але якщо дитина народилася не в шлюбі, не подано спільну заяву про визнання батьківства та відсутнє рішення суду про визнання батьківства, то Сімейним кодексом також прописана певна процедура на цей випадок. Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України, в такому випадку запис прізвища та громадянства дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові дитини — відповідно до її заяви.
Іноді трапляється, що батько просить суд виключити відомості про нього з актового запису про народження дитини. Законодавство таку можливість передбачає. У разі встановлення відсутності кровного споріднення між ним і дитиною, суд задовольняє позов.
Слід звернути увагу, що до 1 січня 2004 року ще діяв старий Кодекс про шлюб та сім’ю України № 2006-VII від 20 червня 1969, в якому підстави визнання батьківства істотно відрізнялися. Тому, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи цієї категорії вирішуються, виходячи з дати народження дитини. Це означає, що батьківство дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року встановлюється за нормами старого КпШС України.
Звернутися в ДРАЦС для реєстрації новонародженої дитини необхідно протягом одного місяця після її народження. В іншому випадку ч. 2 ст. 212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-X від 7 грудня 1984 року (з наступними змінами та доповненнями) за таке порушення передбачається адміністративна відповідальність. Несвоєчасна, без поважних причин, реєстрація батьками народження дитини, тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі від 17 до 51 гривні.