Чи не кожен мешканець багатоквартирного будинку ризикує стати жертвою затоплення квартири. У цій ситуації не слід покладатися на добропорядність винуватців ситуації, які одразу ж попросять вибачення і компенсують збитки. Натомість радимо вчасно та належним чином зафіксувати завдану шкоду, а відтак діяти за алгоритмом, який пропонують юристи Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області.

Крок 1. Фіксація факту залиття

У разі відмови винуватця добровільно відшкодовувати завдану шкоду, домагатися справедливості доведеться в суді, тож для початку необхідно належним чином зафіксувати факт залиття квартири.

Форма акта, який складається у випадку залиття квартири, передбачена додатком № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій".  Акт складає комісія, до якої входять, зокрема, представники житлово-експлуатаційної організації, що обслуговує будинок, в якому розташовано квартиру, чи відповідного ОСББ.

В акті повинні необхідно зазначати: дату складання (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адресу квартири, поверх, форму власності; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття, а також його адресу, поверх, на якому розташована квартира, форму власності; характер залиття та його причини; завдану матеріальну шкоду (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовну вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Радимо також сфотографувати усі пошкодження майна, спричинені залиттям квартири.

Крок 2. Встановлення розміру матеріальної шкоди

Якщо акт про залиття складено належним чином, то розмір матеріальної шкоди може засвідчити кошторис, складений будівельною організацією, яка здійснила ремонтно-відновлювальні роботи у помешканні. Проте більш надійним доказом все ж таки буде висновок експертного дослідження, проведений відповідною експертною установою або атестованим експертом. 

Відповідно до абз. 2 п. 1.8. розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

У нашому випадку до основних завдань будівельно-технічної експертизи належать визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з усуненням наслідків залиття. Зазначеною інструкцією встановлено також орієнтовний перелік питань, на які має відповісти будівельно-технічна експертиза, зокрема: які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення тощо) виникли внаслідок залиття; яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо); яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття; який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту унаслідок його залиття.

Зазначимо, що висновок експертного дослідження спростувати в суді непросто, а витрати на проведення такого дослідження можна буде стягнути з відповідача у судовому порядку, заявивши у позовній заяві відповідну вимогу.

Крок 3. Відшкодування майнової шкоди

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. А в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Крок 4. Відшкодування моральної шкоди

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Компенсувати таку шкоду можна грішми, майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначає суд залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, та з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру компенсації до уваги беруть вимоги розумності й справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово (якщо інше не встановлено договором або законом) та незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Крок 5. Врегулювання

При наявності акта фіксації пошкодження майна в результаті затоплення квартири слід звертатися (оптимально – у письмовій формі) до винуватця з вимогою відшкодувати шкоду чи усунути наслідки, виконавши ремонтні роботи.

Якщо ж винуватець залиття відмовляється добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну майну, необхідно звертатись з позовною заявою до суду.

До позовної заяви треба обов`язково додати документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою, акт про затоплення квартири та інші докази, а також квитанцію про сплату судового збору (якщо особа не належить до категорій, яких законодавство звільняє від сплати судового збору).

* * *

Консультацію підготовлено в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!»

Нагадаємо, що безкоштовні консультації з правових питань, роз'яснення законодавства (для всіх без винятку категорій громадян), а також безоплатні послуги захисту та представництва в суді (для незахищених категорій громадян) можна отримати в центрах з надання безоплатної вторинної правової допомоги або бюро правової допомоги. Дізнатися адресу найближчого до Вас центру чи бюро можна, зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги в Україні; цілодобово та безкоштовно в межах України).