Мати добрих сусідів — то велике благо, адже часто вони можуть замінити найближчих родичів, друзів і приятелів. Та випадає така удача не всім. Про це і пише в листі наша постійна читачка, жителька Старосинявського району. Розповідаючи про складні стосунки з сусідами, пані Олена просить поради. Зважаючи на те, що подібні ситуації можуть переживати й інші сільські жителі, поділимося ними через газету.

“Мої сусіди мають велику пасіку, — читаємо в листі. — З семи ранку і восьмої години вечора не можу вийти на город. Бджоли гудуть, кусаються, не дають працювати. Немає як залишити відчиненими двері — летять до хати. Боюся, щоб не було в мене інфаркту, бо вже дуже надокучають. Чи є якісь норми для пасічників, щоб сусідство з ними і з бджолами було безпечним?”
Так, чимало норм врегульовує в даному випадку Закон України “Про бджільництво”. Передбачені правила облаштування пасіки, згідно з якими при розміщенні її на присадибній ділянці чи подвір’ї огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 метра для підвищення рівня льоту бджіл. І хоч ці норми передбачені з метою попередження хвороб і отруєнь бджіл, вони зможуть зіграти також на руку нашій читачці.
Важливо взяти до уваги й Державні санітарні правила планування та забудови, в Додатку № 5 до яких зазначено, що об’єкти бджільництва до житлової забудови повинні розміщуватися на відстані 300 метрів.
Скаржиться читачка, що й з іншого боку їй трапилися недобросовісні сусіди. Вони обрали місце для гноярки майже на межі, що, звісно, створює свої проблеми. Миритися з цим не хоче і запитує, які законодавчі акти можуть врегулювати їхній спір?
Відповідно до статті 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні використовувати їх так, аби завдавати найменше незручностей користувачам сусідніх земельних ділянок. Незручності — це і неприємні запахи, і забруднення тощо.
Варто знати, що відповідно до будівельних норм відстань від житлового будинку до майданчиків для компосту, дворових вбиралень, сміттєзбірників має бути не менше 15 метрів.
Стаття 104 Земельного кодексу України передбачає, що власники земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, якщо це може призвести до шкідливого впливу.
Щоб зафіксувати факти порушення, треба звернутися з заявою до органу місцевого самоврядування, щоб провести перевірку та скласти акт. Саме цей акт і в першому, і в другому випадку стане підтвердженням порушень у суді.
І вже одразу можете звертатися з позовною заявою до суду, аби отримати свої кошти від боржників-односельців. Читачка розповідає, що має розписку про позичені нею гроші, які обіцяли повернути ще в березні. Проте своїх коштів і досі не отримала. Розписка стане підтверджуючим документом, а судові витрати вашим боржникам також доведеться потім компенсувати.
Проте всім без винятку сусідам бажаємо знаходити взаєморозуміння, дотримуватися правил добросусідства, які додають бажаного спокою у наше життя.