Сумною реалією нашого життя стали постійні сигнали повітряної тривоги. Завдяки розвідці та працівникам ДСНС, вони подаються оперативно. В той час, як українські бійці самовіддано воюють на фронті, їхні рідні та близькі ховаються у підвалах і бомбосховищах. У війни жорстоке обличчя.

Найбільш вразливими є люди похилого віку, інваліди, жінки та діти. Вони здебільшого не навчені правилам поведінки і безпеки в умовах ведення бойових дій.
Перша із аксіом — війна точиться здебільшого у великих і стратегічно важливих містах. У селах таке стається надзвичайно рідко.
Тож остерігатися повинні здебільшого містяни. Якщо перестрілка застала на вулиці, необхідно негайно впасти на землю (ліпше у заглибину), і щільно притиснутися до якогось виступу: бордюру, клумби, паркана, які здатні захистити тіло та затулити голову руками. Здебільшого поранення спричиняють не прямі влучання, а вибухова хвиля чи уламки. В той же час варто триматися подалі від високих споруд. Бо ті, в будь-який, момент здатні завалитися.
Якщо потрапили в сектор ураження, їдучи автомобілем, то його слід зупинити, бо він має бак з пальним, що може здетонувати. Вискочити з кабіни і залягти неподалік у канаву чи сховатися за бордюр.
Якщо ж артобстріл чи бомбометання зненацька застали вдома, то на нижніх поверхах перебувати безпечніше, ніж на верхніх. Із примішень найкраще підходить для захисту ванна кімната. Вона здебільшого всередині помешкання. А коли є час і можливість, то найліпше спуститися в бомбосховище чи підвал. Попередньо перевірте, чи є у них вентиляція.
Навіть дуже спритна людина для передислокації вкладеться у 5-10 хвилин. За цей проміжок може багато чого статися. Тож, аби не гаяти час, слід заздалегідь приготувати так звану «тривожну валізу».
У першу чергу туди потрібно покласти гроші та документи, включно із паперами на землю та квартиру. Аби ті не намокли, вмістити їх у файли та загорнути у целофановий пакет. Окремо відділити ті документи, що засвідчують особу. Не зайвим буде зробити копії і розмістити в іншому місці.
Потім взяти мобільний телефон і ліхтарик. Далі — аптечку. Серед ліків найголовніші: активоване вугілля, пігулки від температури, шлункових розладів, алергії, йод, антибіотики, пластир, перекис водню і гумовий джгут. Ясна річ, хронічно хворі повинні прихопити ще спеціальні препарати. Важливо мати, бодай, літрову пляшку води і запас їжі на 2-3 дні. Хто відає, скільки доведеться там перебувати…
Вже з цього переліку очевидно, що «тривожну валізу», не збереш похапцем. Однак це необхідно зробити, аби потім не каятися.
«Тривожна валіза» може знадобитися і для переміщення в інший будинок чи населений пункт. Для неї найліпше підходить рюкзак із багатьма кишенями. До вкрай необхідних речей належать також ручка, блокнот і невеликий FM-радіоприймач, аби бути в курсі, що відбувається навколо.
Береженого Бог береже! А тому, хто наперед дбає, він більше допомагає. Покладатися на «раптом пощастить» під час війни можуть тільки легковажні.