Дуже прикро чути від захисників Вітчизни, на долю яких випали найстрашніші випробування антитерористичної операції, аж до кривавих Донецького, Іловайського, Дебальцівського котлів, про те, що тепер їм, за іронією долі, доводиться воювати з місцевими бюрократами, щоб елементарно відстояти власні законні права. Для багатьох така боротьба є осоружною. Втомлені від війни, покалічені, психологічно надломлені чоловіки після ганебних поневірянь часто не хочуть від держави вже нічого — ні тої, як вони кажуть, допомоги, ні тих принижень перед кабінетами чиновників. Страждають, звісно, не тільки атовці, а й їхні діти, дружини, батьки. Що вже казати про сім’ї, які втратили годувальника!
 Волонтери розповідають, що коли раніше вони перш за все думали про те, як допомогти державі одягнути і нагодувати захисників, то тепер левову частку зусиль докладають, аби вони та члени їхніх родин отримали законні пільги. Більшість проблем, на думку громадських активістів, виникають через елементарний брак інформації юридичного характеру для мобілізованих. Тож про це ми вирішили поговорити з начальником головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Віктором Худняком.

— Вікторе Анатолійовичу, які закони передусім регламентують захист учасників АТО? Чи змінилась законодавча база, виходячи з потреб часу та ситуації, яка склалася на сході України?
— Таких подій як війна в нас не було десятиліттями. Тому й закони, що регулюють цю сферу, — у стані постійного доопрацювання. На жаль, проблема браку інформації сьогодні справді існує.
Базовим законом, який регулює пільги, надбавки та допомоги, є Закон України «Про статус ветеранів і гарантії їх соціального захисту». У ньому чітко зазначено, що учасниками бойових дій є всі військовослужбовці, у тому числі мобілізовані до Збройних сил України, працівники органів внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, навіть представники обслуговуючих військових формувань, які перебували в зоні проведення антитерористичної операції та брали у ній безпосередню участь.
Цей закон прийнятий ще в 1993 році, але звертаю вашу увагу й на те, що після буремних подій, які ми пережили, вносилися зміни і в 2014, і в 2015 роках. Проте є потреба у прийнятті більш комплексного закону.
— Вікторе Анатолійовичу, багато атовців так і не отримали статусу учасника бойових дій. Хлопці часто звинувачують у цьому своїх бойових командирів, навіть лікарів військових госпіталів, які не завжди їм надають довідки про поранення. Як же отримати те, що належить захисникам за законом?
— Цей статус надається керівником військової частини, в якій служив боєць. Якщо ж він з якихось необґрунтованих причин не наданий, тоді — тільки в судовому порядку. Буду відвертим, є дійсно багато непрофесійних дій офіцерів, затягування процесів видачі документів. Кожен такий випадок повинен розглядатися індивідуально.
7 квітня цього року внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів і гарантії їх соціального захисту», згідно з яким учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені і самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та цілісності України брали безпосередню участь в АТО.
Обов’язковою умовою визнання цих людей учасниками бойових дій є легалізація добровольчих батальйонів і введення їх до складу Збройних сил України або Національної гвардії України. На сьогодні вже легалізовано більшість відомих батальйонів, таких як «Донбас», «Азов», «Дніпро», «Миротворець», «Січ», більша частина «Айдару» та інші. Але є такі батальйони, які мають досить сумнівне походження, і, на жаль, займалися не захистом кордонів, а, до прикладу, мародерством. Навряд чи увійдуть вони до офіційних угруповань, це спірне питання. Збройні сили України мають бути дійсно обличчям держави.
— У минулому році трагічну історію розповіли нам родичі добровольця, який отримав складні опіки від російського «Граду». Обуренню незаможної, убитої горем сім’ї не було меж. Аби вилікувати сина, батькам довелося продавати нерухомість. Держава, як не прикро, на той час жодною копійкою не допомогла. Чи можуть сім’ї, які опинилися в подібній ситуації, розраховувати бодай на якусь компенсацію?
— Якщо боєць служив у складі добровольчого батальйону, який тепер легалізовано, то він має всі ті ж права, що і будь-який інший учасник бойових дій. Зокрема, кожен рік безкоштовно обсте- жуватися в лікарні, отримувати безкоштовно медикаменти на лікування, має право на безкоштовне санаторне лікування. Безпосереднє відшкодування коштів закон не передбачає. Єдиний можливий варіант — це частково компенсувати витрати зі спеціального фонду, який у нашій області утворений при кожному органі місцевого самоврядування.
— Ще одна реальна історія. Хмельничанин повернувся із зони проведення АТО. Пережив і поранення, і полон. Коли ж прийшов на місце своєї постійної роботи в один із міських жеків, то на його посаді вже працювала інша людина. Зарплату демобілізованому за час служби, як того вимагає законодавство, роботодавець навідріз відмовився виплачувати, мотивуючи це нестачею коштів. Ситуацію вдалося виправити тільки після втручання журналістів та залучення посадовців міської ради. Що про це каже закон?
— У наведеній ситуації ми, звичайно, стикаємося з грубою і цинічною поведінкою керівника жеку. Стаття 119 Кодексу законів України про працю, яка засвідчує,  що за мобілізованим зберігається робота й середній заробіток за весь період його служби, незалежно від підпорядкування і форми власності підприємства. Адже держава компенсує цим підприємствам зарплату, виплачену їхнім працівникам, які повернулися із зони проведення АТО. Навіть якщо відбувається скорочення кадрів, то співробітники, які мають статус учасника бойових дій, володіють переважним правом залишатися на роботі.
— Вікторе Анатолійовичу, а як держава підтримує сім’ї бійців, які загинули в зоні проведення АТО?
— Діє Закон «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Окремі пільги, поширені на атовців так само поширюються і на членів їхніх сімей. Це — 75-відсоткова знижка на оплату житлово-комунальних послуг. Щодо плати за опалення, то знижка надається не тільки на газ, а й на використання дров чи інших ресурсів…
Непрацездатні громадяни, які втратили годувальника-військовослужбовця, котрий загинув під час військових дій, отримують пенсію в розмірі середньомісячної зар- плати, яку він отримував незалежно від страхового стажу. Дружинам військово- службовців до загального пенсійного стажу навіть зараховується період проживання з чоловіком.
За найсвіжішими змінами у законодавстві ці норми поширюються також і на сім’ї Героїв Небесної Сотні.
— Що говорить закон про пільгове право отримання учасниками АТО землі? Якою є процедура?
— Учасники АТО можуть отримати земельні ділянки згідно з чинним Земельним кодексом України. Відповідно до статей 118, 121-122, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах, передбачених цим кодексом. Громадяни, зацікавлені безоплатно отримати у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу. У клопотанні  зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (додаються інші додатки, передбачені законодавством). Також необхідно подати документ, що засвідчує участь в АТО.
— Вікторе Анатолійовичу, як наша область буде заповнювати пробіли з інформаційним забезпеченням прав атовців?
— Надійними джерелами будь-якої інформаційної, організаційної чи юридичної допомоги учасникам АТО є новостворені центри надання безкоштовної правової допомоги. На Хмельниччині їх чотири — в обласному центрі, Кам’янці-Подільському, Старокостянтинові і Шепетівці. Головний офіс у Хмельницькому — на вулиці Соборній, 75. Номер телефону «гарячої лінії» в Хмельницькому: 65-77-88.
У цих центрах учасники АТО і члени їхніх сімей можуть отримати не тільки вичерпну консультацію, а й персонального адвоката. Держава в таких випадках оплачує судовий позов атовця чи його родичів і покриває всі витрати до завершення справи. А судові рішення дають вже конкретний результат: поновлення на роботі, надання земельної ділянки чи виділення житла з фонду громадської забудови.
Безоплатну правову допомогу учасникам АТО, на волонтерських засадах, першою почала надавати в області фаховий юрист Таїсія Антонова. Контактний телефон: 65-67-36.
Друковані інформаційні буклети ми не можемо самостійно виготовити. Але електронні варіанти фахівці нашого управління вже найближчим часом створять. Надамо їх кожній сільській раді й знайдемо метод широкого візуального поширення.