На Хмельниччині підписано перші договори про наставництво над дітьми. У підлітків Вовковинецької школи-інтернату з’явилися досвідчені добровольці, які готуватимуть їх до самостійного життя.

 Не секрет, що вихованці інтернатних закладів обділені спілкуванням з дорослими, яким повідали б про наболіле чи почули від них слушну пораду й, зокрема, як застерегтися від фатальних вчинків. Бо ж не підготовлені до самостійного життя, більшість вихованців, у силу неспроможності самореалізуватися, більш схильні до скоєння злочинів, зловживання алкоголем та наркоманії, ранніх та неусвідомлених шлюбів. Як наслідок, і їхні діти потрапляють до інтернатних закладів.
За даними уповноваженого президента з прав дитини Миколи Кулеби, вихованці інтернатів у сотні разів вірогідніше схильні до самогубства, у 30 разів — до алкоголізму, у 100 разів частіше стають на злочинний шлях, у 45 разів частіше стають безробітними.
Стурбована сумною статистикою громадська організація «Одна надія» вирішила започаткувати проект наставництва над дитиною, щоб уберегти її від реалій і жорстокого світу.
З осені 2016 року така добровільна форма безоплатної допомоги сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, узаконена на державному рівні.
— Наявність інтернатного закладу на території Деражнянського району ще раз доводить актуальність наставництва як форми роботи з дитиною, котра виховується в такому закладі. Важливо це як для статусних дітей, так і для дітей, які потрапили і будуть перебувати у школі-інтернаті тривалий час через складні життєві обставини, в яких перебувають їхні сім’ї. Таким дітям життєво необхідна індивідуальна підтримка та допомога доброго дорослого — наставника, — зауважила Галина Березюк, директор Деражнянського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. — Із серпня 2017 року ми впевнено йшли до поставленої мети. Фахівець із соціальної роботи центру пройшов навчання з методології наставництва, організоване громадською організацією «Одна надія». Проводилася роз’яснювальна робота серед педагогічного колективу та вихованців Вовковинецької школи-інтернату, були організовані рекламні заходи серед населення.
 Завдяки співпраці центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з недержавними організаціями, упевнена Галина Михайлівна, вдалося знайти кандидатів у наставники. Вони, зібравши пакет необхідних документів, передбачених законодавством, пройшли спеціальне навчання.
 — А після визначення соціальним педагогом інтернатного закладу потреб дітей, їхніх інтересів та побажань, кожній дитині підібрано наставника,— продовжила Галина Березюк. — У січні підписано два перших договори про наставництво над дитиною в області.
 Це перші ластівки, попереду в працівників центру соціальних служб непочатий край роботи. Продовжуватимуть сприяти, щоб поряд з підлітком була людина, не байдужа до її долі. Та й обов’язки у наставника необтяжливі. Всього-на-всього раз на тиждень навідується до школяра в інтернат, подарувавши йому годину спілкування. Така доброчинна місія дорослого допоможе застерегти від необачних кроків, безболісно адаптуватися до самостійного життя. А  для наставника, мабуть, найголовніше — не обманути обділеного родинним затишком і теплом школяра у його сподіваннях.