До сотні літ ще сотня справ

Вісімдесят третя осінь постукала листопадовими днями в двері Петра Антоновича Добрянського, знаного історика й краєзнавця, відмінника освіти України, почесного громадянина Ярмолинеччини, почесного ветерана України, голови Соколівської місцевої і члена президії Ярмолинецької районної ветеранської організації, людини, яка багато років присвятила роботі в школі, за свій кошт видала більше півсотні книг, активного громадського діяча, багаторічного незрадливого передплатника «Подільських вістей» і нашого незмінного дописувача, а ще – найкращого чоловіка, батька, дідуся і напрочуд прекрасної людини.

55 років сіяв Петро Антонович мудре, добре, вічне в душах не одного покоління, чверть століття працював директором Соколівської середньої школи. Був членом виконкому Соколівської сільської ради, представляв інтереси земляків у Ярмолинецькій райраді. Саме він очолював первинну організацію товариства «Знання». Чимало нагород і грамот різних рівнів заслужено отримав чоловік протягом плідних років, що промчали, як мить.

Втім ще стільки попереду чекає на Петра Добрянського – і у сфері краєзнавчих та історичних досліджень, якими продовжує наполегливо займатися, і в громадському житті рідного краю. І стільки ще пісень із рідним ветеранським хором «Журавка» не заспівано, стільки теплих зустрічей у літературному клубі «Автограф» при районній бібліотеці ще не проведено, і ще попереду – стільки приємних миттєвостей у гарній родині, стільки дописів у «Подільських вістях». Бо ж таких людей, як Добрянський, Всевишній неодмінно обдаровує щасливим довголіттям.

Тож з роси й води Вам, імениннику!