До Хмельницького прибув зведений загін роти особливого призначення «Богдан». За день до цього  на схід вирушили сорок п’ять їхніх колег.

Дощова погода не стала на заваді рідним та близьким прийти на територію обласного управління МВС, аби зустріти своїх чоловіків, братів та синів. Під звуки оркестру автобус із правоохоронцями заїхав на територію управління. Як і годиться за українськими традиціями, зустрічали героїв із хлібом-сіллю — троє дівчат у вишиванках передали коровай командиру зведеного загону Олександру Ченашу.  Начальник управління МВС України в Хмельницькій області полковник міліції Микола Семенишин подякував спецпризначенцям за сумлінне виконання службових обов’язків: «У наших серцях радість і тепло, тому що із зони проведення антитерористичної операції повернулися наші побратими  у повному складі, не допустивши втрат і поранень. За сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків по охороні громадського порядку всіх працівників зведеного загону наказую нагородити грошовими виплатами і оголосити подяку», — підсумував керівник міліції.
У свою чергу командир зведеного загону полковник міліції Олександр Ченаш також висловив слова подяки за  службу, адже наші правоохоронці не лише забезпечували мир і спокій у місті Сіверську, але й допомогли колегам із Києва виявити цілий арсенал зброї і боєприпасів, що належали сепаратистам. Хто знає, можливо, саме ця знахідка врятувала від смерті не одне життя наших захисників.
Інтригуючим моментом стало звернення бійця спецроти «Богдан» Геннадія Доценка. Хлопець на плацу під проливним дощем запропонував руку і серце своїй коханій Нелі. На романтичне та зворушливе зізнання дівчина відповіла, як і годиться майбутній дружині офіцера, твердим «так». Згодом закохані розповіли, що разом вони майже рік, але за цей короткий час пізнали і хороші, і прикрі моменти життя. Перебуваючи на сході, Геннадій зрозумів, що більшого кохання, ніж з Нелею, йому не знайти, тому і вирушив на пошуки обручки до міста Артемівська.
— Попередньо розпитав у коханої про розмір каблучки, ніби мені просто цікаво, а вже форму обирав на свій смак. Сподіваюся, що догодив, — каже боєць. Але очі коханої дівчини, які сяяли від щастя і несподіванки такої пропозиції, були красномовнішими від усіх слів. Вона міцно обіймала свого героя і не переставала цілувати, бо ж знає, що після тижневого відпочинку він знову повернеться до свого обов’язку — захищати мирне населення від сепаратистів, яких, каже Геннадій, побільшало. Що ж стосується весілля, то з його датою наречені визначаться потім. Головне, що вони разом.
Серед кремезних правоохоронців не можливо було не помітити струнку білявку у військовій формі. Аліна Колесникова, молодший сержант міліції, молодший інспектор зв’язку роти патрульної служби особливого призначення «Богдан» вирушила до Сіверська і як офіцер, і як психолог.  Каже що там, на сході, люди неабияк потребують спілкування. Побувши якийсь час під владою терористів, місцеві мешканці почали розуміти, що  українські військові не несуть загрози їхньому життю.
— Служба на сході не була складною, важче було без спілкування з сином. Достойні чоловіки, які оточували, не дозволяли нікому мене скривдити. Як жінка і як психолог за освітою, я працювала з населенням і з бійцями. Підтримувала їх морально. Головне, що люди хочуть нас слухати, довіряють, а значить їм можна допомогти, — робить висновок Аліна.