Окрім того, що з року в рік у В’ячеслава Боднаря стабільно високі врожаї, яких досі не відала місцева земля-годувальниця, найпродуктивніше і найчисленніше поголів’я ВРХ, найвищі надої в області високоякісного молока, забезпечення своєї переробки власною сировиною, найсмачніші і доступні за ціною ковбасні вироби, що підтверджено включенням їх до каталогу «100 найякісніших та найкращих товарів в Україні», І усе це лише невеличка частка інформації про керівника ФГ «Євроінвест», депутата двох скликань Новодунаєвецької селищної ТГ В’ячеслава Боднаря.

Ми вже не кажемо про його спонсорську, доброчинну та волонтерську і просто людяну діяльність. Бо саме такі особистості, як В’ячеслав Анатолійович, прийшли у цей світ, щоб зробити його не лише добрішим і теплішим, але й прекрасним. Бо ці достоїнства й плюси були б неповними, якби В’ячеслав Анатолійович не відкрив у собі ще одну рису — любов до братів наших менших. Хтось із великих стверджував: краса врятує світ. Що ж воно таке «краса»? Безперечно, це не просто красиві люди, не моделі чи актриси кіно. Вони, безсумнівно, привабливі. Сучасна молодь і діти здебільшого думають, що справжня краса — це новий супермодний мобільний телефон.
На кшталт цього подібну красу створили й бізнесмени в Сатанові, зібравши докупи в лісі хижаків. Але й ця краса, щоб нею, даруйте, посмакувати коштує чималу копійку, бо вхід до фауни — платний.
Багато, хто милується красивими ілюстраціями кішок чи собак в Інтернеті, але без співчуття проходять повз голодну бездомну тварину. Отож висновок тут один: щоб світ став справді добрішим і світлішим, потрібно, щоб люди створили його, вкладаючи в нього частку своєї доброти та любові. Саме так і вчинив В’ячеслав Боднар, створивши на території свого ФГ оазис, де безпечно й сито у гармонії з людьми знайшли прихисток десятки тварин. Колись на цьому місці були лісові хащі. За ініціативою керівника їх розчистили, упорядкували, озеленили і встановили теплі, комфортні будиночки для лісових та степових плеканців. І вийшло все у В’ячеслава, як у біблійному міфі про Ноїв ковчег. Пам’ятаєте, під час всесвітнього потопу праведник Ной плавав на збудованому ним велетенському кораблі (ковчезі), де надав надійний притулок своїй сім’ї та тваринам... По сім пар «чистих» і по парі «нечистих». Отож у «ковчегу», тобто зоокуточку, В’ячеслава Боднаря з усіх куточків України завезено кілька пар оленів, страусів, фазанів, декоративних курей, куріпок, поні тощо. Варто сказати, що в гості до Боднарових плеканців приїжджають звідусіль. Відвідини тут безкоштовні. Бо хіба беруть гроші за те, що робить нас добрішими, благороднішими й кращими?