Команда ГО "Заходи" з Маріуполя поставила перед собою амбітну мету - провести інтеграційні заходи для переселенців у Хмельницькому. Розпочинаючи цей проєкт організація прагнула зібрати разом переселенців, познайомити їх між собою та з місцевими жителями Хмельницького, надати їм можливість відвідувати цікаві та практичні заходи, що допомагали б соціалізуватись та зменшити внутрішню напругу через війну та втрату домівки. Організовуючи їх команда ГО використовувала власний досвід, оскільки з початку війни була змушена покинути рідне місто і також стикалась з відчуттям розгубленості та втрати орієнтирів у перший час, тому нам так важливо було підтримати людей, що потрапили в схожі умови.

За ці кілька місяців заходи з психології, спорту, культури та воркшопи з шиття відвідало понад 645 людей, більшою мірою це були саме переселенці. Сотні людей, життєвих історій, вражень та слів вдячності ми почули за цей час. Ми хотіли б поділитись з вами декількома з них:

Дмитро Чередниченко. Гарний друг громадської організації “Заходи”, мешканець міста героя Харків, та просто чудовий хлопець.

Він працює у сфері харчування, регіональним менеджером. Можна сказати, що від нього залежить скільки хліба буде в українців.

Дмитро постійний гість наших заходів, а що найважливіше один з перших та постійних волонтерів ГО  “Заходи” на Хмельниччині. Він допомагав з переїздом, брав участь в толоках у таборі для ВПО та й просто був завжди поруч, коли це було необхідно.

Його волонтерство не закінчувалось на допомозі нашій організації. Він також активно допомагав Гуманитарному штабу Хмельниччини.

І саме головне, він постійно збирає кошти на обладнання для наших захисників у соціальних мережах, оголошує збори, знаходить та доставляє все необхідне нашим хлопцям.

Дмитро також прийшов на наш воркшоп з пошиття еко торбинок. Його родина, а саме жінка та маленький синочок зараз за кордоном. Він за ними дуже сумує, тому коли дійшло діло до виготовлення дизайну на торбинках він навіть не роздумуючи вибрав фото свого сина.

Букулеско Маргарита. До Хмельницького приїхала із Одеси разом зі своїм хлопцем. Війна на тривалий час залишила її в місті і спочатку їй було важко це усвідомити, адже мама, дім і все попереднє життя лишилося в Одесі. Тут же було чуже місто, ні друзів, ні роботи, ні розуміння коли можна буде повернутися додому. Ніяких планів збудувати не виходило, невизначеність майбутнього дуже сильно давила. Але потрібно було якось себе опанувати. Тож потроху дівчина почала вивчати місто. Вирішила, що якщо зараз немає роботи, то у вільний час можна більше уваги приділити навчанню і саморозвитку. Шукала різні курси чи освітні лекції для переселенців. Так у соціальних мережах знайшла організацію "Заходи" та записалася на психологічний тренінг про адаптацію під час війни, що здалося дуже актуальним. 

Тренінг дав Маргариті нову корисну інформацію і практичні навички, які допомагають опанувати себе. Тож вона почала записуватися і на наступні заходи з психології. Кожного разу були нові актуальні теми з практичними психологами. Також поступово в дівчини відбувалася соціалізація, спілкування, якого так не вистачало та з'явилися нові знайомі.

“Пізніше анонсували лекції з культури та мистецтва. Був цілий великий цикл, що охоплював різні країни та часи, а спікер так цікаво подавала матеріал, що я була в захваті і відвідала майже всі її лекції. 

Особисто для мене ваші заходи - це можливість вчитися новому і відволікатися, спілкуватися та отримувати підтримку. А зараз це як ніколи потрібно і дуже цінно" - поділилась Маргарита.

Тетяна Бордюг - називає себе переселеленкою зі стажем.Переїхала в 2015 році, спочатку з Луганська до Сєвєродонецька, а в кінці лютого 2022 року до Хмельницького. Обидва переїзди були пов’язані з великими морально-психологічними втратами: помер чоловік, квартира в Луганську була спершу пошкоджена, а потім ще й пограбована. Щоб вижити в Сєвєродонецьку і платити за оренду житла, довелось піти працювати, незважаючи на заборону лікарів. І жінка вдруге стикнулась з жахіттями війни. Приїхавши до Хмельницького без всього необхідного для життя, Тетяна відчула турботу, опіку і підтримку місцевої влади та місцевих мешканців, їх співчуття, допомогу, за що дуже вдячна всім, хто небайдужий до переселенців.   

“Лекції з психології та культури - це просто знахідка, необхідність і, взагалі, ковток свіжого повітря” - говорить Тетяна.

Тож підсумовуючи можемо сказати, що насправді історія з заходами для переселенців це в першу чергу історія про людей. Про те, як це втратити свій дім, звичне життя і навіть частинку власної ідентичності. Але також це історія про надію і про згуртованість. Про те, що в яких би складних умовах не опинилась людина, завжди знайдеться той хто допоможе і підставить плече. І ми дуже раді, що є частинкою цього процесу.

Проєкт майже завершено, але не завершено діяльності нашої організації по допомозі ВПО Хмельницького та всієї України. Ми все так же продовжуватимемо проводити заходи для переселенців та мешканців Хмельницького в нашому коворкінгу “Заходи Хаб” де ми завжди раді бачити всіх бажаючих.

Також вже зовсім скоро привітно відчинить двері реабілітаційний центр ВПО в Мартинківцях, який ми з такою любов’ю та завзяттям створювали разом з волонтерами-переселенцями.

Проєкт впроваджується ГО “Заходи” за підтримки проєкту ПРООН "Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні", що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.