У Кам’янець-Подільській міській територіальній громаді офіційно зареєстровано понад 23 тисячі внутрішньо переміщених осіб.
Не думала і не гадала доцент Харківського національного автомобільно-дорожнього університету пані Вікторія, коли незадовго до війни брала участь у всеукраїнській науково-практичній конференції на базі ЗВО «Подільський державний університет» і під час проведення заходу мешкала в одному з гарно облаштованих гуртожитків цього вишу, що через певний час їй знову доведеться поселитися тут, та ще й з сином-школяриком, але вже як внутрішньо переміщеній особі…
Ректор університету професор Володимир Іванишин розповідає, що з початку повномасштабного вторгнення збройних формувань росії на територію України було надано прихисток у гуртожитках очолюваного ним освітнього закладу та фахового коледжу півтора тисячі співвітчизників, які були змушені евакуюватися з місць проведення бойових дій та тимчасово окупованих територій. Тоді активно долучилося до облаштування побуту нових поселенців не лише керівництво вишу, а й практично весь його науково-педагогічний склад та співробітники, волонтери з числа здобувачів вищої освіти. Не стояла осторонь доброчинної справи і ветеранська організація під керівництвом професора Анатолія Рудя. Слід відзначити, що за рахунок навчального закладу для усіх вимушених переселенців протягом двох місяців організовували навіть триразове безкоштовне харчування.
Перед стартом нового навчального року десятки інших внутрішньо переміщених осіб, були змушені залишити прихисток у виші, винайняти житло у приватному секторі.
Хоча, як резюмував ректор Володимир Іванишин, винийняти житло може не кожен з переселенців, чи повернутися взимку до власних домівок на Харківщину, Херсонщину чи Запоріжжя, тож у холодну пору року вони й надалі залишатимуться у гуртожитках вишу.
На превеликий жаль, не з доброї волі на початку війни близько трьохсот мешканців Донеччини, Харківщини, Чернігівщини, в основному літні люди та жінки з малолітніми дітьми, 23 студенти-сироти стали новоселами одного з гуртожитків державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти», що також розташовується в місті над Смотричем. Завдячуючи керівництву закладу, усім його працівникам, волонтерам для них було організовано дворазове повноцінне харчування у власній їдальні, для дітей-сиріт — триразове. З часом хтось із вимушених переселенців повернувся до рідних місць після їх звільнення від окупантів, комусь вдалося влаштуватися на роботу і винайняти житло у місті, хтось переселився до родичів чи друзів.
— Решті, а це майже півтори сотні внутрішньо переміщених осіб і дітей-сиріт, незважаючи на те, що триває освітній процес, віднайшли можливість і вони залишаються зимувати у нас, — інформує директор навчального закладу Михайло Рущак.
До речі, завдячуючи Михайлові Юрійовичу, міській раді, наразі залучено 160 мільйонів гривень інвестиційних коштів однієї із німецьких фірм, яка завершує капітальний ремонт і облаштування колишнього гуртожитку навчального закладу, де невдовзі матимуть можливість у приміському селі Зіньківці мешкати дві сотні переселенців. Нині також триває реалізація проєктів щодо відбудови комунальних об’єктів для заселення по вулицях Проєктна і Нігинське шосе.
Заступник завідувача організаційним відділом Кам’янець-Подільської міської ради, до речі, яка теж була змушена свого часу залишити рідний Херсон через його тимчасову окупацію росія-
нами, Вікторія Решотка повідала, що сьогодні лише офіційно зареєстрованих у місті 23424 переміщених особи. З них 5271 — діти віком до 18 років, 2283 — пенсіонери, 624 людини з інвалідністю, 9734 — працездатні особи. Лише за останній місяць місто надало притулок понад пів сотні людям похилого віку, жінкам з дітьми, інвалідам, котрі евакуювалися із зон активних бойових дій.
Посадовець наголосила, що міська рада, особисто її голова Михайло Посітко, роблять все можливе для забезпечення першочергових потреб внутрішньо переміщених осіб і, головне, щоб ніхто із них взимку не опинився без даху над головою, щоб вони мали тепло та затишок. З початком навчального року багатьом довелося залишити гуртожитки освітніх закладів міста. Багатьом із них, почасти за сприяння посадовців міської ради, ріелторів, волонтерів знайшли житло у приватному секторі, частина людей продовжила, де була така змога, зимувати у місцях для спільного проживання. Надали прихисток і шість дитячих садочків Кам’янця та сіл, які входять до складу міської територіальної громади, релігійні організації різних конфесій.
Не залишають майже пів тисячі вимушених переселенців наодинці з проблемами зимівлі й у Староушицькій селищній територіальній громаді. За інформацією її очільника Анатолія Тимчука, одні з них отримали притулок у колишній школі села Гораївка, у якій створили всі умови для проживання взимку, решту селищна рада поселила у Старій Ушиці, Грушці, Чабанівці, Подільському, Крушанівці, інших селах громади у відремонтованих будинках, власники яких проживають у місті, а батьківські оселі використовують як дачі.
Щиро вдячні нині жителі Донбасу, Харківщини, півдня України, які, виїхавши з районів активних бойових дій, знайшли прихисток у приватних садибах на території Жванецької територіальної громади її голові Тетяні Криворучко за сприяння в облаштуванні побуту та умов для повноцінного проживання в осінньо-зимовий період, організацію через благодійні фонди гуманітарної допомоги. Не відмовляють у допомозі новим поселенцям і місцеві підприємці, жителі сіл.
Як і у Жванецькій, так і в Орининській, Китайгородській, Слобідсько-Кульчієвецький та інших територіальних громадах Кам’янеччини роблять чимало для того, щоб усі внутрішньо переміщені особи і в холодну пору року мали тепло та затишок.
Gismeteo 
