Дві бригади екстреної медичної допомоги повернулись у Хмельницький з деокупованих територій, де надавали медичну допомогу жителям Херсонщини. Про це Суспільному розповіла тимчасово виконуюча обов’язки директора обласного центру екстреної медичної допомоги Лариса Чубенко.
За її словами, це третя поїздка хмельницьких медиків на деокуповані території. Всього за три поїздки надали допомогу близько двом тисячам людям.
Вдруге зустрічає доньку фельдшерку, яка повертається із півдня України, мати Варвара Петрівна: «Уже налаштовувала себе, переконувала, що мусить поїхати, нікуди не дінешся. Але ж того разу, як вони поїхали, все те місце бомблять і бомблять, знаєте, як відправляти тепер туди. Того разу не знали цього, тепер знаємо. Це дуже складно, але, Слава Богу, всі повернулися живі».
Лікарка медицини невідкладних станів Юлія Яковлєва про свою першу поїздку на деокуповану територію розповідає: «Було дуже велике бажання допомогти тим людям, які цього потребують. Різноманітна категорія — від малесеньких діток, вагітних жінок, вагітні жінки є. Але в основному — це люди похилого віку, які потребують найбільше допомоги, і дітки, дуже багато діток, багатодітних родин, в яких по 5, по 7 дітей. За цей період ми надали допомогу різного плану: хтось потребував більше медичної допомоги, хтось хотів просто поговорити, поплакати, розповісти щось».
За цю поїздку, каже лікарка, надали медичну допомогу 820 людям. Ледь стримуючи сльози, Юлія розповідає, що було найважчим для неї.
«Найважчим було — це слухати розповіді людей, які пережили цю окупацію. Вони намагаються триматися, я не знаю, як їм це вдається, тому що я побула там трішки, а досі страшно», — каже Юлія Яковлєва.
«Екватор нашого перебування там, були дуже шумні дні, було дуже чути багато пострілів, вибухів. Так як тут не було. І ти розумієш, що люди в цьому живуть постійно, для нас це було страшно», — каже колега Юлії, лікарка «швидкої допомоги» Анна Дзецюх.
Окрім медичної допомоги, яку надавали жителям, каже Анна Дзецюх, везли ще й волонтерську допомогу.
«Побутові речі, гуманітарна допомога, харчі — цей раз ми підготувалися дуже добре. Є такі села, в яких давно не було медичної допомоги, тобто там людям потрібно все: і медична допомога, і гуманітарна, і спілкування», — каже лікарка.
Водій бригади екстреної медичної допомоги Микола Яремчик також вперше доєднався до поїздки на Херсонщину. Розповідає, що вразило найбільше.
«Страшно, бо кругом стрічки, і танки були взірвані, і автомобілі, дуже багато приватного транспорту, і міни протитанкові бачили. Дуже страшно. По-іншому дивишся на це все, на ту саму війну, яка є, цінуєш життя після цього», — каже Микола Яремчик..
За словами Лариси Чубенко, це вже третя поїздка бригад екстреної медичної допомоги на деокуповані території Херсонщини.
«Загальна кількість бригад, яка була відряджена на дану територію — це 6 бригад. Цю останню поїздку треба відзначити, в порівняні з іншими поїздками, так як бригади відпрацювали практичний навик. І вже втретє наші бригади були більш підготовленими як психологічно, так і морально», — каже Лариса Чубенко.