Історії бійців Державної служби з надзвичайних ситуацій насправді вражають, адже їх справедливо називають саме героями без зброї, які, навіть не вагаючись ні на секунду, йдуть у бій не лише зі стихіями, а й борються зі страшними наслідками ворожих атак країни-агресора. Рятувальники, обравши свій шлях, ризикуючи життям, стоять на варті нашої безпеки. Ця професія — це справжній виклик кожного нового дня, бо не знають вони, як він пройде і чим закінчиться… Тому подвиги сміливців — справжніх героїв ДСНС — маємо шанувати, адже вони, так само як і військові, виборюють нам мир і спокій, вступаючи у двобій з ворогом.
Справедливо роботу рятувальника вважають складовою їхнього життя і покликанням серця, вони вольові й безстрашні, сильні та мужні. Для них немає різниці кого рятувати, бо шлях означений самим Всевишнім, долають ці люди, наділені справді великими чеснотами. Головне — докласти максимум зусиль, щоб визволити людину чи навіть тварину з біди.
Усі бійці ДСНС заслуговують поваги та вдячності насамперед за те, що кожної секунди готові нам допомогти й врятувати.
…Доба гарячої зміни. На чергування караулу Богдана Щепанського випала серйозна та масштабна пожежа резервуарів з пальним внаслідок влучання російських ракет, — розповідають у ГУ ДСНС у Хмельницькій області. — Він та його товариші по службі двічі за добу боролися проти пекельного вогню…
Історія про молодого і сміливого рятувальника з Хмельницького — пожежного-рятувальника 3 Державної пожежно-рятувальної частини Богдана Щепанського, якому лише 23 роки і вже чотири з них він служить у лавах пожежно-рятувальної служби, — направду вражає.
Важкого 29 березня, коли збройна агресія росіян активно лютувала над українськими землями, він залучався до гасіння нафтобази від влучання ворожих ракет у Старокостянтинові — його команда стала підмогою для ще кількох Державних пожежних частин області.
«Ми їхали ліквідовувати наслідки терористичних дій ворожої нам країни, — згадував тоді Богдан. — При в’їзді в місто побачили клуби диму, а вже на місці вздовж прилеглої території у всіх будинках були вибиті вікна. До гасіння резервуара з пальним були залучені кілька пожежно-рятувальних команд — ми стали черговою підмогою».
Рятувальник каже, що ліквідовувати пожежу такого масштабу раніше не доводилося. ...Чули лише команди керівника та власне дихання. Вогнеборці працювали на максимумі можливостей, адже були побоювання про розповсюдження вогню.
«Ти зосереджений на чітко поставленому завданні. У нашому випадку — це була швидка та якісна ліквідація наслідків від влучання ворожої ракети в резервуари з пальним, — ділиться Богдан. — Та не допустити перекидання вогню на сусідні, наповнені пальним, резервуари».
Після двогодинного гасіння — пожежу нарешті ліквідували. А далі рятувальники сіли біля своїх пожежних машин та ще декілька хвилин приходили до тями та осмислювали пережиту ситуацію. Дивилися одне на одного з підтримкою та повагою. Вони здолали це. Вони вийшли переможцями з пекла…
«Цікаво, що ще з дитинства Богдан був упевнений, що знайде своє покликання або у лавах поліції, або військової справи чи рятувальників, — розповідають у ГУ ДСНС у Хмельницькій області. — Зрештою сім’я визначилася: хлопець буде рятувати життя. І сьогодні, з бойовим досвідом, про службу у лавах ДСНС він гордо говорить: «Робота рятувальника — це покликання. Або воно є, або — немає. І коли виїжджаю з командою на черговий виклик з ліквідації пожежі, знаю — на мене хтось чекає, я потрібен цим людям у їхній складній ситуації…»
У нього попереду ще одна важлива місія у житті — майбутнє одруження з коханою дівчиною. І Богдан переконаний, що кохана, як і його батьки, підтримуватиме в прагненні максимально допомагати людям, які цього потребують. А поки що, на його руках не обручка, а відомча нагорода за мужність, проявлену в ліквідації наслідків від влучення ворожих ракет.
Молоді, сміливі, які загартовують свій характер та здобувають досвід у вогні, але виходять із цього двобою переможцями. Так гартується нове покоління рятувальників вільної, незламної та сталевої України!
Gismeteo 
