Два брати-лісівники з Шепетівщини від початку повномасштабного вторгнення захищають Україну від ворога.
У Валентина та Олексія Государських — родинна династія лісників. Ще з 50-их років у лісі працював двоюрідний дід, у 80-ті — бабуся. На той час вона була єдиною жінкою-лісником у СРСР. Батько хлопців був помічником кранівника. І навіть робота мами була пов’язана з деревиною, вона працювала на паперовій фабриці. Тож не дивно, що з раннього дитинства хлопців теж залучали до роботи в лісі.
«Із шести років ми з братом часто проводили час у лісі, разом з рідними. Лісове господарство тих часів дуже відрізняється від сучасного. Раніше вся робота була ручною і дуже складною фізично. Всі процеси проходили через людські руки: заготовити, повантажити, висадити… А їздила наша бабуся на конях. Сьогодні ж більшість робіт виконує техніка. Одна людина може виконувати завдання, для якого колись задіювали велику кількість людей, а тепер достатньо лише натискати на кнопки», — розповідав Валентин Государський.
Подорослішавши, брати також стали лісниками. Працювали у філії «Шепетівське лісове господарство «Ліси України». У галузі вони уже понад 25 років. Їхній основний обов’язок — охорона лісу. З ранку й до вечора вони пильнували масиви від незаконних рубок, браконьєрів, засмічень. А від початку повномасштабної війни брати стали військовими і оберігають свою країну та родини.
25 лютого 2022 року Олексій та Валентин добровільно пішли до військкомату.
«Спочатку нас взагалі не хотіли брати служити. Казали, що вже не підходимо за віком. Ми ж все одно наполягали на своєму. Відповідали, що хоча би будемо патрони підносити. Зібрали речі, зайшли у військовий автобус і поїхали. Дорогою виявилося, що нас розподілили у різні частини. Ми на це не сподівалися, адже хотіли служити разом. Трішки були шоковані, але вже як сталося. Наше бажання воювати залишалося незмінним», — каже Валентин.
Тож старший брат Олексій сьогодні боронить кордони на Запорізькому напрямку. А молодший Валентин упродовж восьми місяців служив на Донеччині, решту часу — в частині у Шепетівці.
Брати постійно підтримують одне одного та тримають між собою зв’язок. Кажуть, це допомагає навіть на відстані.
Найголовніша місія воїнів-лісівників зараз — здобути Перемогу. А потім вони мріють зібратися усією великою сім’єю за родинним столом під мирним небом. На чоловіків удома чекають дружини, діти та онуки.
Gismeteo 
