Пройти подружній шлях, увінчаний 60 роками спільного життя, випадає далеко не кожному. А доля винагородила Феодосія Олександровича Роя та його дружину Олену Віталіївну можливістю відзначати діамантове весілля.

Кожен, хто знає в Соломній на Волочищині, їхню дружну сім’ю, скаже, що й справді, вони наче дві половинки, які об’єдналися, аби на все життя бути одне одному розрадою, надійною підтримкою. Ніколи не ділили вони домашню роботу на чоловічу й жіночу, і рішення з будь-яких сімейних питань приймали спільно.
Обидвоє народилися та виросли в Соломній. Феодосій — в багатодітній родині, де, окрім нього, зростало ще п’ятеро. Його батько поліг на фронті Другої світової і похований на території колишньої Чехословаччини. Всі турботи про сім’ю лягли на плечі Феодосія — після війни діти дорослішали рано і брали на себе відповідальність за молодших братів і сестер.
Із майбутньою дружиною Феодосій познайомився після служби в армії. В сільському клубі, де у вихідні дні збиралася молодь, йому одразу приглянулася Олена. І вона також кинула на нього зацікавлений погляд. То була доля, що поєднала їхні життєві шляхи.
Феодосій працював у будівельній бригаді місцевого колгоспу. Добре освоїв теслярське ремесло, тож вікна, двері, інше в хаті тещі, де проживали молодята, зробив своїми руками. Олена трудилася в колгоспній ланці. Від своєї мами перейняла любов до куховаріння, завжди хотіла почастувати рідних чимось смачненьким. Завжди у неї, як кажуть, було напарено й наварено. Залюбки на кухні допомагав їй і чоловік. Так само разом поралися на городі, біля худоби.
І своїм двом донькам — Галині й Валентині, давали настанови за будь-яких обставин триматися разом, дорожити одна одною. А згодом і зятів прийняли в сім’ю, як рідних синів. Раділи, що родина розширюється, що їхні доньки перейняли від батька з мамою трепетне та ніжне ставлення до найдорожчих людей.
У Феодосія Олександровича та Олени Віталіївни восьмеро онуків, усі вони теж вже створили свої сімейні гніздечка, ощасливили бабусю й дідуся чотирма правнуками.
— Секрет щасливої сім’ї — в любові, взаєморозумінні. Треба відкинути, забути будь-які образи, злість, і тим, хто поряд з тобою, щодня дарувати добро, турботу, хороший настрій. Ось тоді й зможете відзначити діамантове весілля, — усміхається Феодосій Олександрович.
— А ще треба трудитися. Праця відволікає від поганих думок, праця заповнює день і ти відчуваєш радість, що залишаєшся корисним, — додає Олена Віталіївна. — Я ходжу вже з допомогою двох палиць, а все одно саджаю квіти. Сказала своїм донькам: допоки житиму, на моєму подвір’ї цвістимуть квіти, будуть милувати око. Раніше дуже любила вишивати, в мене і серветок, і скатертин, і подушок стільки вишитих. А тепер мене втішає краса на клумбах.
Хоч діамантове весілля 85-річного Феодосія Олександровича та 79-річної Олени Віталіївни Роїв припадає на 3 червня, зібратися разом родина вирішила 27 червня — на день народження Феодосія Олександровича, щоб висловити якомога більше щирих побажань.
— Як добре, що, маючи батьків, ми ще залишаємося дітьми. Що можемо їм подякувати за турботу, любов, якою вони обдаровують нас упродовж усіх років, — каже донька Валентина, вчителька Соломнянської школи.
— Вся наша велика родина, — додає донька Галина, — дуже хоче, щоб шлях, яким йдуть дорогі наші батьки, був довгим і добрим.