Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та медаллю «За оборону України» нагороджено військовослужбовця Вощину Михайла Юрійовича, який загинув поблизу села Григорівка Донецької області 18 липня 2023 року.
В річницю смерті Михайла біля могили Героя в мікрорайоні Лезневе в Хмельницькому зібралися рідні — батько Юрій Макарович Вощина, рідний дядько Анатолій Макарович, інші представники родини, сусіди, знайомі, однокласники Михайла, ті, хто зберігає світлу пам’ять про надзвичайно порядну, добру Людину, мужнього Захисника, котрий добровольцем пішов на фронт і віддав життя задля мирного майбутнього українців. І навіть небо цього дня плакало проливним дощем за Воїном.
Михайло навчався в Хмельницькій ЗОШ №5, захоплювався хімією, фізикою, математикою. Але після закінчення школи пішов учнем токаря на завод «Катіон», отримав ІV розряд спеціаліста. Працюючи, навчався на вечірньому факультеті Хмельницького інституту.
У 1991 році Михайла призвали до армії, служити випало в Прибалтиці, де молодий десантник здійснив 17 стрибків із парашутом, освоїв гранатомет і кулемет. Саме там він прийняв рішення залишитися у військових рядах. У званні прапорщика Михайло Вощина служив у Молдові, на Закарпатті. Згодом був кінологом у Чопському прикордонному загоні ДПСУ, спеціалізувався на розмінуваннях. У 2015 році вийшов на пенсію. Проте з початком повномасштабного вторгнення в березні 2022 року пішов добровольцем у Збройні сили України. Служив у 7 прикордонному загоні, був призначений на посаду інспектора прикордонної служби ІІ категорії, гранатометником.
У складі підрозділу Михайло Вощина брав участь в облаштуванні позицій, підготовці до ведення оборонного бою, у бойових чергуваннях. А у квітні 2023 року в складі прикордонної комендатури швидкого реагування 7 прикордонного загону воював на передових рубежах.
18 липня 2023 року поблизу населеного пункту Григорівка на Донеччині спостережний пункт прикордонників накрив ворожий артилерійський вогонь. 50-річний Михайло Вощина отримав травми, несумісні з життям. Про відвагу, людяність і високу відповідальність Михайла розповідають його побратими, які також приїхали віддати шану Герою.
Заступник ректора з персоналу Хмельницької Державної академії прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького Павло Лисак вручив батькові бійця нагороди. Ці відзнаки — данина подвигу нашого земляка, мужнього захисника, котрий поповнив ряди Небесного Війська.
Нехай ніхто і ніщо не зітре з пам’яті українців вдячності за високий героїзм синів, які віддали за Україну найцінніше — своє життя.
Світла пам’ять тобі, наш Михайле, низький уклін за відданість Україні.
Gismeteo 
