Курси валют

«Доброго дня, шановна редакціє. Гадаю, багатьох водіїв, як і мене, цікавить можливість оформлення дорожньо-транспортної пригоди (не приведи, звісно, Боже, та ніхто не застрахований) без втручання поліції. Для цього, знаємо всі, в Україні запроваджено спрощений механізм, який передбачає складення так званого європротоколу. Тож поясніть, будь ласка, як і в яких випадках його можна оформити, що для цього потрібно, його переваги й недоліки. Заздалегідь вдячний.
Олег ВОВК». 

Спілкуючись із Анатолієм МИХАЙЛЮКОМ на різні теми за чашкою прохолодного чаю (дуже доречного у літню спеку), важко було не помітити, як уникає він розповіді про себе. Натомість про господарство, село, земляків говорить з таким піднесенням. Людина, котра прославила рідний Кузьмин, зробила його квітучим, заможним, не хизується своїми заслугами і, наче залишаючись осторонь, говорить, як вважає, про головне.

Важкоатлет із Хмельниччини Дмитро Чумак став переможцем міжнародного турніру British International Open, який відбувся в англійському місті Ковентрі.

В Іннсбруці (Австрія), хмельничанка Марина Бех-Романчук другий рік поспіль виграє легкоатлетичні змагання Golden Roof Challenge, які входять до міжнародної серії Golden Fly.

У Запоріжжі відбувся чемпіонат України з вільної боротьби серед юнаків та дівчат 2004-2005 років народження. Участь у змаганнях, які стали відбірковими до чемпіонату Європи в Польщі, взяли більше 500 спортсменів.

…вкотре відбулося в музеї-садибі Анни Ахматової в селі Слобідка-Шелехівська.

У бригаді тактичної авіації імені Петра Франка, що дислокується на Хмельниччині, ранкове шикування 24 червня розпочалося з привітання та відзначення військовослужбовців, які повернулись зі сходу.

Громадська організація «Ми діємо для розвитку громади» спільно з Ярмолинецькою центральною районною бібліотекою продовжує інформувати громади про реформу децентралізації.

Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб (далі – підприємств), які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштуваннях людей з особливими потребами.
Детальніше про це ведемо мову із заступником директора Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Іриною НІДЗІЙ.

У приміщенні Кам’янець-Подільської міської ради вирує життя. На першому поверсі в електронній черзі проводять прийом громадян, з папками і паперами в руках по кабінетах діловито сновигають кам’янчани, а про себе відзначаю, що більшість із цих людей віком ледь за тридцять. Їй-бо приємно бачити струнких сучасних чиновників без животів і засалених краваток та інколи трапляються такі представники прекрасної статі, що голова йде обертом, не встигаю розглядатись на всі боки. Ех! Якби ж то автору цих рядків та скинути років тридцять…
Раптом, на сходах, помічаю міського голову Михайла Сімашкевича, той заклопотано кудись прямує.

Перед зустріччю голова Розсошанської ОТГ Василь Дячок попросив: «Говорімо не про успіхи, а про проблеми, які заважають. Так буде цікавіше вашим читачам і моїм колегам».
Особисто мені такий підхід сподобався. Я вихований у часи, коли в суспільстві інструментами вдосконалення вважалися критика і самокритика.
А тепер на різноманітних тренінгах, праведених за гранти, інструктори вчать тільки бахвалитися. Зробив на копійку, а верещи про це так, щоб тебе було чути на весь світ.

І що вже за вдача така? Зачаруєшся! Завжди привітна, усміхнена, відкрита, щира. А багатогранність цієї унікальної жінки взагалі вражає. Візьме листочок, а він – забуяє на підвіконні розкішним вазоном, візьме спиці чи гачок і нитку – такі шедеври з-під її рук народжуються – найвідоміші дизай- нери позаздрять. Доручили очолити колектив відповідальної служби – на відмінно справляється. Хоч часом і жартує, що за податкову заміж вийшла, бо ніколи їй не зраджує, майже увесь час на роботі проводить, та й у відпустці забула, коли була.
Світлана Петрівна ПАВЛЮКІВСЬКА, керівник Ярмолинецької ДПІ Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області, роботу свою, якій присвятила уже більше двох десятків літ, любить, а колектив, стверджує, у неї найкращий.

Нещодавно на території комунального підприємства «Аеропорт Хмельницький» приземлилося шість літаків малої авіації з різних куточків України. Як зазначили самі пілоти, вони мали завдання оцінити можливості та перспективи летовища. Наступного дня проводили тренувальні польоти, опісля яких льотчики сказали своє вагоме слово щодо повноцінного запуску малої авіації, що стане першим серйозним кроком до повного відновлення роботи аеропорту.

Черговій сесії Хмельницької обласної ради передувала протестна акція під стінами головної адміністративної будівлі Хмельниччини. Її ініціювали майже сто водіїв екстреної допомоги.
Доведених до відчаю людей можна зрозуміти. За каторжну роботу у три зміни без свят і з «плаваючими вихідними» вони отримують на руки трохи більше 3,5 тисячі гривень. Оклади настільки мізерні, що про них навіть соромно говорити — 2080 гривень.
Від «реформи», присланої з-за океану «великими білими братами» Уляни Супрун, потерпають не тільки туземні пацієнти, а й працівники медицини.

Ніч із понеділка на вівторок, напевно, стала однією з найтемніших для України, хоч більшість наших громадян цього й не помітила. Її можна порівняти хіба що з ночами загибелі наших захисників в Іловайському котлі, Дебальцівському оточенні та з останньою добою оборони Донецького аеропорту. І всі ці події — і давні, і теперішні, хоч і відбувалися далеко одна від одної, та міцно пов’язані між собою... кров’ю українців.

Українське село на Хмельниччині із грецькими Афінами поєднав унікальний подільський розпис, який відтепер прикрашає стіну однієї з місцевих шкіл древньої Еллади. Розмалювала її українська художниця Елеонора Петровська.
Про це розповіла заслужена артистка України, радник міністра культури Анжеліка Рудницька, яка активно сприяє відродженню самчиківського розпису. Вона, зокрема, зазначила, що відкриття розписаної самчиківкою стіни у грецькій школі № 86, яка розташована у районі Кіпселі в Афінах, стало подією для учнів та вчителів. Директор навчального закладу Наталія Канело із задоволенням зібрала малюків, котрі разом із гостями нанесли завершальні штрихи розпису. Тож відтепер стіна створюватиме приємний затишок і тішитиме очі дітей.

Усі б так відзначали 50-річчя! Як-от народний аматорський театр Віньковецького районного будинку культури — блискучою грою у відомій п’єсі Олексія Коломійця «Фараони». Прем’єра відбулася у травні, але донині глядачі вдячно згадують акторів, режисера і всіх, задіяних у виставі. І так сподобалася віньківчанам вистава, що на початку червня актори повторили її, так би мовити, «на біс». І знову був абсолютний аншлаг, і море вдячних глядацьких оплесків.

Просторий зал бібліотеки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії був ущерть заповнений: члени ОО НСПУ, працівники обласного літературного музею та педагогічної академії провели захід, приурочений пам’яті поета Миколи Федунця «Ти … Словом став, якому жить».

Упродовж двох днів на хмельницькому стадіоні “Поділля” представники 28 міст, районів та об’єднаних територіальних громад змагалися на спартакіаді школярів області з легкої атлетики.

Гаряча телефонна лінія із заступником Хмельницького міського голови Анатолієм НЕСТЕРУКОМ перетворилася на щире спілкування з пресою, бо дзвінків від людей було мало, а запитань у преси – достатньо. Ось відповіді на окремі з них.

Пам’ять про героя з Хмельниччини, комбата 72 окремої механізованої бригади Андрія Жука, увічнили в камені неподалік Волновахи.

На вшанування полеглих бійців 72 окремої механізованої бригади (омбр) та освячення пам’ятника майору Андрію Жуку «Мауглі»(народився і виріс у селі Кам’янка Городоцького району Хмельницької області) побратими приїхали здалеку: з Херсона, Одеси, Запоріжжя, Кривого Рогу. Дехто – просто з фронту, з-під Мар’їнки і Пісків. Прибули також працівники Волноваського райвійськкомату, волонтери, представники місцевої влади. Віковічний степ завмер, дослухаючись до молитви колишнього батальйонного «батюшки» о. Василя та спогадів побратимів Героя.

Четвертий рік поспіль звертаємося до відповідних відомств щодо обліку населення в країні.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташиною вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А може, дощем на поріг упаду.

Ступила на подвір’я і наче в казку поринула. Біля млина з вітряком зупинилася підвода, хоч коника запрягай. А далі видніється ставочок, є й місток через гребельку. Навіть здалося, що довгодзьобі білі птахи зупинилися від подиву серед справжнього, не іграшкового, містечка, від якого віє теплом. І дізнаюсь, що це дерев’яне диво для онуків змайстрував Павло Загребельний.

Втомлені, виснажені, проте щасливі, бо нарешті – вдома. Десятеро дітей родини Сусляків повернулися в Україну. Нині вони під тимчасовою (допоки не з’ясується ситуація стосовно батьків) опікою бабусі, в Ярмолинцях.

Одним із головних викликів децентралізації є наповнення бюджетів об`єднаних територіальних громад. Але де ж на це можна вигідно взяти кошти?

Зізнаюся чесно, останнім часом мене від українських політиків починає нудити.

профспілкам у червні переглянути тарифи на розподіл газу
13 червня відбулася зустріч Профспілок газових господарств України з головою НКРЕКП Оксаною Кривенко, на якій обговорювався перегляд тарифів для газорозподільних компаній. Під час зустрічі Оксана Кривенко пообіцяла, що до кінця червня комісія перегляне збиткові тарифи на розподіл газу,   - відзначив голова Профспілкового комітету газових господарств України Сергій Копанічук.

Започаткований у Борисполі Міжнародний фестиваль ронделя «На берегах Альти» 17 травня відзначив перший ювілей — п’ять років. Його організаторами є Національна спілка письменників України, Бориспільська міська рада та Асоціація поетів-ронделістів України. Це було справжнє свято любові, творчості, краси.

Днями на території Ярмолинецького навчально-виховного комплексу, урочисто відкрили спортивний майданчик зі штучним покриттям.

…останнього дзвоника не в усіх школах нашої області прозвучала одночасно. В Староушицькій ОТГ це незабутнє свято для школярів відбулося майже на початку літа.

Ось уже впродовж 50 років допомагає своїм учням Віньковецька дитяча школа мистецтв.

Хоч які б міркування не висловлювалися з приводу сучасної медицини, Петро Брунарський, завідувач хірургічного відділення Волочиської центральної районної лікарні, районний хірург, залишається вірним переконанню, що в медицину треба йти лише за покликанням. Про це та про інше ми говоримо за чашкою чаю в кабінеті лікаря під час його перепочинку перед черговою операцією.

Думка про те, що розвиток суспільства міцно пов’язаний з розвитком медицини, має достатньо велику кількість прихильників. Бо, якщо медицина допомагає нам боротися за найдорожчу цінність – здоров’я, то при цьому надто важливо, які методи лікування, яка апаратура застосовуються. Переконаний у цьому й хірург відділення малоінвазивної хірургії Хмельницької міської лікарні Валерій Гринчук:

Минулого року, якраз незадовго до Дня медичного працівника, ми зустрічалися з новопризначеним головним лікарем Хмельницького обласного онкодиспансеру В’ячеславом Морозом, з яким вели мову про подальші плани розвитку закладу. Тож чи вдалося за цей час реалізувати задумане, і які завдання ставить перед собою онкодиспансер сьогодні – розпитуємо у керівника.

«Найкраще у світі місце – безсумнівно, моє село. Найдобріші, найщиріші, найорганізованіші і найпрацьовитіші люди живуть тут, – переконує сільський голова Богданівки, що на Волочищині, Ганна Ковальчук. – У цих словах, повірте, немає й краплі перебільшення.

Отак завжди. Бринить і бринить, то тихіше, то, наважившись, гучніше якась дивна мелодія. Часом печальна й щемка, а часом – весела й бадьора. Її важко відтворити, навіть важко визначити достеменно, у якому закапелку душі вона звучить. Але уже не уявляє життя без неї. Робить важкі буденні й набридливі справи, а на серці – cвітло, мов день на світанку народжується, і десь продовжує бриніти ота її струна. Тільки її, нікому не чутна й невидима. І ця струна кличе її до роботи. До особливого заняття, солодкого й бажаного, яке ні на що не проміняє.

Нещодавно у сесійній залі Хмельницької обласної ради відбулися урочистості з нагоди відзначення переможців ХІV обласного конкурсу науково-дослідних робіт за 2019 рік. Нині це найпрестижніший конкурс нашого краю, заснований облрадою, який мотивує виші Хмельниччини, окремих науковців на досягнення в науковий царині. Переконливі здобутки в цьому неформальному суперництві цьогоріч продемонстрував Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна».

Уперше побачила Марину Фетісову у соціальному центрі обласного благодійного фонду «Карітас» із фотоапаратом у руках. Вона вправно зупиняла миттєвості святкового дійства для дітей з особливими потребами. Доводилося їй випробувати себе і у ролі аніматора, розважаючи підопічних соціального центру. Тоді й на думку не спало, що Марина вибрала геть іншу професію — психолога. Та й не здогадувалася, що вона, енергійна та життєрадісна, не може похвалитися своїм здоров’ям, бо є дзеркальною людиною.

«Проведена оцінка свідчить про те, що в Летичівській ОТГ існує низка проблем щодо забезпечення соціальних гарантій в освіті. Зокрема, в частині доступності потенційних споживачів до якісних освітніх послуг, стану забезпеченості освітніх закладів приміщеннями та підтримання їх у належному стані, укомплектуванні обладнанням. Спрямування бюджетних коштів переважно на виплату заробітної плати з нарахуваннями також не сприяє розвитку освітньої галузі та наданню якісних послуг громадянам», -- це коротке резюме з минулорічної перевірки Держаудитслужби в Хмельницькій області Летичівської громади. Звісно, це далеко не всі огріхи в тамтешній системі освіти. Є більш серйозні порушення і окремі, назвемо їх так, комічні ситуації.

Дівчинці лише п’ятнадцять. За «оренду» дитини хотіла сорок тисяч гривень. Втім «вдалому» плану завадили співробітники управління СБУ в області спільно зі слідчими Нацполіції.

Чергове засідання колегії облдержадміністрації стало найспекотнішим із тих, на яких довелося бути присутнім. І, звісно ж, справа не в літі, а в порядку денному. Його родзинкою, а точніше цвяхом у домовину так званих «реформ», стало обговорення проблем в енергетичному секторі.

У Національній академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького відбувся 27-й випуск офіцерів-прикордонників.

...Музика військового оркестру линула на плацу, захоплюючи в свої обійми молодих лейтенантів, які танцювали вальс. Музика торкалася сердець батьків випускників, і в них на очі набігали сльози, торкалася сердець викладачів та сивочолих генералів, і вони пишалися новим офіцерським поповненням, а в центрі дійства лейтенант Дмитро Рибак зробив пропозицію руки і серця Вікторії Пистишин, а вона перед усім особовим складом відповіла – “так”!

Кілька тижнів президентства Володимира Зеленського засвідчують, що здебільшого, як кажуть у народі, права рука не відає, що робить ліва.

Із цим, погодьтеся, і не посперечаєшся. Бо сила лише в єдності, коли розумієш з півслова, ділиш і радість, і сум, умієш підтримати і відстояти. Так говорить про свій колектив Валентина Сергіївна Харкова – начальник Летичівського центрального відділення поштового зв’язку. Вона щиро вболіває за кожного, намагається завжди з розумінням підходити до вирішення питань, і головне – ця мудра жінка ніколи собі не дозволяє навіть тон підвищити до колег. Повага, як каже пані Валентина, це дуже ґрунтовне й наповнене слово, з якого потрібно починати спілкування з людьми.

Минулої неділі вулиця Центральна в Правдівці, що на Ярмолинеччині, мала особливо ошатний вигляд, і це не дивно, бо тут відзначали свято вулиці.

Медаллю Святого Юрія Переможця нагородила подільського археолога Володимира Захар’єва Православна Церква України. Так вона відзначила його заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження національного християнства. За дорученням митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського Антонія цю місію виконав архімандрит Хмельницької єпархії Варсонофій.

Приємна новина: Укрзалізниця запускає новий швидкісний потяг сполученням «Чернівці – Генічеськ». Курсуватиме він з 30 травня по 7 вересня. Про графік руху нового поїзда повідомляє офіційний сайт Укрзалізниці.

У Хмельницькому стартував масштабний проект Fitness city, ініціатором якого виступила член відділення Національного олімпійського комітету в області, заступник начальника управління молоді та спорту міської ради Наталія Томусяк.

Представник Хмельницького фехтувального клубу Даніїл Мазур став призером етапу європейського циклу U-14 у литовському Каунасі за участю 55 юних шпажистів із десяти країн.

В’ячеслав Шаренко народився 1940 року в місті Кременець, що на Тернопільщині. В’ячеславу не виповнилося й року, коли розпочалася Друга світова. З перших днів його батько, офіцер Радянської армії, командир артилерійської батереї Василь Шаренко відправився на фронт, де незадовго загинув під Житомиром.

Хочу поділитися історією, яку мені довелося пережити. Розповім, як сільські жителі мають змогу відчувати на собі вплив медичної реформи.

Можна десятки разів нарікати на те, що жертвуєш вихідними, а то й відпусткою, що матеріал «не йде», або ж переживання за видрукуване розрослися до розмірів величезної гори і ти котрий день, тиждень не маєш спокою… І попри це ти сотні й тисячі разів подякуєш долі за професію, в якій знайшов себе, яку на жодну іншу не проміняєш.

Чи не вперше за останніх п‘ять років з часу початку реформи поліції цей правоохоронний орган опинився у центрі такого резонансного скандалу, причиною якого стало вогнепальне поранення в голову п‘ятирічного хлопчика у Переяславі-Хмельницькому, внаслідок якого він помер.

 «Немає лиха без добра», — твердить народна мудрість. Але в житті трапляється і навпаки. Зокрема, коли це життя підприємства, що належить до державного сектору економіки і працює на благо суспільства.

В рамках навчань "Північна фортеця" відбуваються тренування керівників області і районів, працівників держадміністрацій. "В нинішній час кожен мусить вміти захистити свою Батьківщину, бути підготовленим стати до лав українського війська - тим більше тут у нас, на кордоні з ворогом", - вважають перші особи Черніговської області, беручи безпосередню участь у навчаннях з територіальної оборони.

Понад 12 тисяч гектарів сільгоспугідь, які використовувалися без оподаткування, виявили фахівці Державної фіскальної служби Хмельницької області під час проведення операції «Урожай».

У кожній громаді є люди, які тримають на собі її життя. Там, де людина бажає жити і ростити дітей, мають бути сприятливі умови. Моє село з-поміж інших завжди вирізнялось як заможне і люди в ньому жили краще за сусідів. Та нам, ще й на місцевих медиків щастить.

Металургійне підприємство в нашому, погодьтеся, аграрному краї — таки дивина. А жінка на його чолі — подвійне диво. В наш непростий для промисловості час і чоловіки важко дають раду бізнесу, то що вже казати, як ми всі звикли, про «слабку стать». Але вже два десятиліття спеціалізоване металургійне переробне підприємство ТОВ «Тін Імпекс» упевнено очолює Аліна СКОМОРОХОВА. «Подільські вісті» вирішили поспілкуватися з генеральним директором виробництва й мимоволі відчули, що тема жінка в бізнесі значно цікавіша, ніж просто бізнес і виробничі проблеми. Тому, даруйте, докладніше про номенклатуру продукції компанії кожен охочий може прочитати на сайті компанії, а ми поговоримо про жінку, яка очолює потужне промислове виробництво краю. Зустріч з керівником розпочалася на кілька хвилин пізніше запланованого: вона завершувала перемовини з китайськими виробничниками. Тому перше запитання було спонтанним:

Як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС довелося доводити, що він не самозванець.

Кажуть, з роками біль переживань, утрат минає. Проте для Миколи Деркача його душевна і фізична рани лише роз’ятрюються, наче повними пригорщами сиплять на неї сіль. Це триває довгими роками, відколи черстві чинуші із владних кабінетів брудними черевиками наступили на його життя. А далі вже бюрократична машина зачепила й поволокла невинну людину, забираючи в неї останні сили.

Стимулює такі настрої  і те, що молодий спеціаліст, повернувшись в Україну із закордонним дипломом, вигідно вирізняється з-поміж своїх «українських» колег в очах роботодавців. Але перебування за кордоном це не лише шанс удосконалити володіння іноземною мовою і здобути нові враження, але й  можливість для особистого зростання та пізнання  своїх можливостей.

Нічого, як кажуть, особистого, але наші намагання у будь-якій ситуації схитрувати й обманути державу хай на копійку деколи викликають огиду, чи не знати як точніше можна це бажання назвати. Звісно, як держава до нас, так і ми до неї — вагомий аргумент. Ще можете нагадати мені, що, мовляв, ніхто ту саму державу не примушував кілька років тому всім щедро роздавати субсидії й обіцяти мало не золоті гори. А тепер, коли  з’явилися натяки на монетизацію субсидій, і, зрозуміло, з державного бюджету ніхто не зможе перекидати кошти прямо у кишені газових й енергетичних компаній, відразу потреба у більшій кількості субсидіантів відпала? Отож бо.

Пленарне засідання дев’ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради було діловим.  На відміну від народних депутатів, які фактично розпочали передвиборну піар-кампанію, представники нашого законодавчого органу розв’язували нагальні проблеми у правовому полі і у коректний спосіб. Їх згуртувало почуття відповідальності. Це радує. Коли море штормить, на кораблі потрібен лад. Хоча в’їдливих реплік, що вносили пожвавлення у роботу вистачало.

Детальніше читайте в № 27 від 21 червня.

Анонсоване підвищення ціни на газ для населення на 60-70 відсотків стане логічним продовженням ліберальної політики нинішньої влади. Прем’єр Володимир Гройсман в контексті цього питання заявив, що мова йде про «справедливу ціну на газ». Слово «справедливість» Гройсману краще викреслити зі свого лексикону, тим паче в розрізі питання ціни газу і його, даруйте, фізії, яка, здається, скоро не буде вже поміщатися в телевізор.

Прем’єр-міністру України  В. Б. Гройсману
Голові                                                                                                                                                                                              Хмельницької обласної державної адміністрації В. М. Лозовому
Голові Хмельницької обласної ради М. В. Загородному
Начальнику головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області В. М. Василенку
Директору Центру розвитку місцевого самоврядування у Хмельницькій області  С. В. Яцковському
КОЛЕКТИВНИЙ ЛИСТ

Біжу недавньої дощової днини на роботу, поспішаю. В одній руці парасоля, в іншій сумка, ще й примудряюсь по телефону говорити. Аж раптом чую: «Доню, можна тебе на хвилинку?». Оглядаюсь: за кіоском з пресою, що неподалік зупинки «Обласна філармонія», на лавочці сидить бабуся. На вигляд років із 75, доглянута, не спита, біля неї велика картата сумка. Підходжу. «Я так їсти хочу, так давно крихти хліба в роті не мала, — слізно просить. — Купи мені батона». Серце стиснулося від жалю, продуктовий магазин за два кроки, тож біжу. Вслід мені бабуся вигукує: «Два!». Купую два батони, приношу, віддаю. Очі пенсіонерки наливаються слізьми: «Щиро дякую тобі… Я така голодна! А купи мені ще ковбаси. «Любительської»! 300 грамів, — коли я відійшла від неї на два кроки, додала: тільки «Любительської», 300 грамів. Ні — 400!».

Негода вівторкового вечора, що вирувала частково в області, встигла натворити лиха. Спеку змінили рясні дощі і розряди блискавки. Фото та відео негоди щедро зарясніли у соцмеражах подолян. Але, окрім красивих пейзажів, сипонуло небо й клопотів.

Квартплата та вивіз сміття дорожчають у 1,5-2 рази
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» мав запрацювати ще кілька років тому. «Подільські вісті» писали, що він передбачає відмову від жеків і перехід обслуговування наших будинків до управляючих компаній. Ще тоді влада закликала: створюйте об’єднання співвласників, самостійно керуйте своїми будинками, інакше — призначимо управителів «зверху». Але, як у нас зазвичай і відбувається, цього ніхто не почув. З одного боку — ліньки: всі вже звикли до сякої-такої роботи жеків. З іншого — створювати об’єднання та господарювати самотужки економічно вигідно лише в нових будівлях. У старих же — надто великий фінансовий тягар лягатиме на плечі мешканців.

Мудру й доброзичливу Надію Рудько в її рідному селі знають не лише дорослі, а й малі. Не оминає її оселю дітвора з колядками й щедрівками. А ще, мабуть, найчастіше навідується листоноша, яка приносить їй листи. І 80-річна Надія Гнатівна, отримавши звісточку від рідних чи знайомих з різних куточків України, не гаючи часу їм відписує.
— У молоді роки у мене було шістнадцять адресантів, а нині лише шість, — зауважує пенсіонерка.
І надісланий лист у редакцію якраз став приводом для нашого знайомства. Бо для самотньої Надії Гнатівни уже довгі роки газета залишається і порадницею, і розрадницею. Навіть у найскрутніші часи жінка не відмовлялася від передплати часопису.

Такою заявою ошелешила мене адміністратор закладу, що так усім полюбився, «Дитяча планета». Проте все по порядку.

За красу природи і сприятливий мікроклімат каньйон річки Ушиці небезпідставно називають «Подільською Швейцарією», столицею якої неофіційно вважають село Миньківці. Мабуть через те, що тут два століття тому графом Ігнацієм Сцибором Мархоцьким була проголошена держава. Зі своїми кордонами, грошима і судочинством. Нинішні жителі Миньковець і навколишніх сіл пишаються своєю історією. Після реформування громад у ОТГ та старостати вони одержали шанс відродити легенду у новій якості, як самокеровану і успішну територіальну одиницю.
Чи вдається їм задумане? Про це розмова зі старостою Миньковець Наталією ОЛІЙНИК.

Жило собі та розвивалося  місто — Хмельницький. А поруч поживало таке собі село — Лезневе. І так вони активно розбудовувалися, що злилися докупи. Містянам почесно: збільшився їхній населений пункт на кілька тисяч люду. Й колишнім селянам приємно: тепер вони мешканці обласного центру й до них дістануться комунальні блага цивілізації. Щоправда, із цим поки дещо сутужно: каналізаційне господарство залишилося — як за часів царату.

Хто заплатить за неіснуючі борги, і як вдалося перетворити газову “трубу” в інструмент для генерації боргових зобов’язань? Як в газотранспортній системі надули міхур на мільярд доларів?
“Укртрансгаз” 24 травня повідомив, що заборгованість всіх учасників газового ринку за надані їм послуги балансування газотранспортної системи перевищили 25,5 млрд. грн. Цифра дана станом на 1 травня 2018 року, і швидше за все, в подальшому вона буде ще збільшена. До цих пір заборгованість за послуги балансування перед “Укртрансгазом” тільки росла. Станом на 1 січня 2017 року вона становила 7 млрд. грн, а через рік, станом на 1 січня 2018 року - вже 20 млрд. грн. Тепер - 25,5 млрд. грн, тобто без малого мільярд доларів США.

Далі - про неіснуючі борги читайте - https://biz.censor.net.ua/resonance/3070241/kak_v_gazotransportnoyi_sisteme_naduli_puzyr_na_milliard_dollarov

Полюбляють дорослі хлопчики великі залізяки. Це довів ще Ленін, видряпавшись на броньовик і ставши після цього вождем Росії. Його приклад наслідував Єльцин: заліз на танк — вже президент. Петро Порошенко помітив цю прикмету чи тенденцію та видерся на бульдозер. Бачите, теж очолив державу. Не знаю, чи є наразі президентські амбіції у нашого прем’єра Володимира Гройсмана, але, коли він приїхав з інспекцією доріг на Хмельниччину, не втратив нагоди видертися на машину, що вкладає асфальт.

Мій батько, Михайло Львович, народився в переддень Дня журналіста. Із 67 років життя майже сорок віддав цій улюбленій професії. Тридцять п’ять із них пропрацював у редакції газети «Радянське Поділля» і її правонаступниці — «Подільських вістях». У цій же редакції деякий час пропрацювала і моя мати — Валентина Костянтинівна, яка теж словом, пером і мікрофоном служила людям. Обіймала посаду секретаря обласної організації НСЖУ.
Тож, перебуваючи в залі Хмельницької обласної ради з нагоди вшанування своїх колег, я, журналіст із сорокарічним стажем, вирішив поглянути на урочистість очима своїх батьків. Із вдячності.

Сьогодні з новою силою зажевріла надія, що Українська церква нарешті відновить свою канонічність, украдену колись єдиновірним сусідом і «братом», та отримає визнання інших православних церков.

31 травня 2018 року перестало битися серце Яна Домініковича Козельського, редактора Старосинявської районної газети «Колос», літературознавця, етнографа, краєзнавця, перекладача.

За фактами несанкціонованого втручання в ЕОМ під час масштабної кібератаки відкрито до тридцяти кримінальних проваджень. Про це повідомив директор департаменту комунікацій Національної поліції України Ярослав Тракало. За його словами, працівники кіберполіції надають консультації у цілодобовому режимі щодо того, як уникнути інфікування вірусом.

Редколегія та профком редакції обласної газети «Подільські вісті» затвердили програму конкурсу на передплату газети на 2017 рік. За його умовами:
1. Начальники районних відділень зв’язку за виконання і перевиконання плану річної передплати газети «Подільські вісті» районом, містом диференційовано преміюються грошовою винагородою у сумі від 7 до 12 тисяч гривень.
2. Начальники селищних та сільських відділень зв’язку за виконання і перевиконання плану річної передплати в їхньому регіоні, диференційовано преміюються грошовою сумою від 1 до 5 тисяч гривень.
3. Кращі листоноші та оператори у разі виконання і перевиконання плану річної передплати отримають грошові винагороди від 250 до 1 тисячі гривень.
Окрім того, за підсумками конкурсної комісії редакції листоношам-лідерам передплати на газету «Подільські вісті» будуть передані: велосипеди, електричні обігрівачі, чайники, плитки, чайні сервізи та інші цінні подарунки.
Підсумки конкурсу будуть підбиті у липні  2017 р.
Бажаємо всім листоношам впевненої перемоги!

З цією людиною приємно спілкуватися завжди. Здається, він ніколи не буває роздратованим чи засмученим. Завжди готовий вислухати та прийти на допомогу. Його невидима аура – це суцільний оптимізм та життєлюбність. У той же час він – вимогливий, принциповий керівник, якого поважають і люблять підлеглі.
— Він у нас справедливий, — так кажуть люди. – Якщо когось і критикує, то за діло. Бо сам – взірець порядності у роботі, обов’язковості та самовідданості.
 Йдеться про Віталія Тадеушовича Світану, який днями відзначив шістдесятилітній ювілей.

Вимоги до підвищення культури та якості аграрного виробництва зростають усе стрімкіше і стрімкіше. Передові компанії світу на хвилі сучасного технологічного сплеску та великих можливостей розробляють інноваційні патенти в різних сферах сільського господарства – аграріям треба тільки встигати їх впроваджувати. А це не так просто, адже в процесі живої практики завжди виникають питання та неоднозначні ситуації. Тому дуже важливо, коли компанія-виробник організовує спеціальні заходи для аграріїв, де в теорії та на практиці проводить навчання за використанням своїх продуктів. Одним з таких потужних проектів є відома «Майстерня Аграрія» компанії «Сингента». 17 червня 2016 р. вона була проведена в навчальному Агроцентрі «Сингента» – «Оболонь».

Кажуть, що села, міста, підприємства, як і люди, мають свою  долю. Якщо таланить, то під щасливою зіркою  родився. Якщо ж ні, то фортуна  — чужа тітка.  І все ж, погодьтеся,  багато залежить від того, хто і як сприймає такий хід подій. Песиміст сидить й на  все нарікає. Оптиміст закочує рукави, мовляв,  дожидай долі, то не матимеш і льолі. У Суслівцях Летичівського району керівники ТОВ «Агрохолдинг 2012» і «Промінь» — прихильники останньої життєвої концепції: працюй небоже, то й Бог допоможе.

Красилівщина завжди була відома й нині славиться вправними господарями на землі, які знають ціну їй та людській праці. На відміну від деяких інших районів, тут традиційно збирають одні з найвищих врожаїв, справно та своєчасно розраховуються з пайовиками, дбають про збереження родючості ґрунтів незалежно від того, чи це невелике фермерське господарство, чи потужний сільгоспвиробник.

30 червня минає 110 років від народження Прометея українського визвольного руху, його очільника і Провідника, без якого неможливо уявити Українську Повстанську Армію – Романа Шухевича. Син відомого адвоката, успішний бізнесмен – мав свій рекламний бізнес, високоосвічена людина – закінчив Львівську політехніку, чемпіон серед юніорів із легкої атлетики і плавання у довоєнній Польщі. Життя стелилося перед ним «килимовою» доріжкою. Та «сите» життя було не для нього, коли у неволі був рідний край. Тож не вагаючись, «проміняв» його на «принади» повстанського побуту – автомат і криївку,  заради того, щоб Україна була незалежною, соборною державою. Про останні дні Провідника і про те, як пов’язала доля командира УПА з Поділлям, Хмельниччиною, читайте з уривка трилогії Петра Воробея  «ЗАГРАВА», яка через місяць виходить у чернівецькому видавництві «Букрек».

або Ігри у «круть-верть» на найвищому рівні

У Красилові відбулося виїзне засідання за участю голови Хмельницької обласної ради Михайла Загородного, депутатського корпусу, керівників підприємств та установ.

Війна обірвала ще одне молоде життя. Захищаючи Вітчизну, загинув уродженець села Заслучне Красилівського району Олексій Іщук – розвідник, військовослужбовець 8 окремого полку спеціального призначення. У ніч на 24 червня він та його побратим — Василь Лаврись зі Стрия — підірвалися на міні, виконуючи бойове завдання на Луганщині.

Якщо українські князі стали хрестоматійними для росіян, то для європейських країн (принаймні для політичної еліти) відомі історичні викрутаси Кремля.