Міський герб Старокостянтинова відомий за сфрагістичними джерелами ще з другої половини XVI ст.

Їдять люди разів три і чотириі, а літом як жнива або друга-яка робота, то тоді їдять разів п'ять і шість: рано снідають, а то — гобідають, а то — полуднають, а то — підвичіркують, а то — вечерають. А їдять — то "часом до хріну, а то й собачий голод напириміну". Називають перву їду сніда'нком, другу — гобідом, третю полу'дним, четверку підвичірком, а п'яту вечерою. 

Свідчення про це знайдені в польському архіві.
Нині більшість українських, польських та литовських істориків трактують історію державності Русі-України ХV століття, як «руські удільні князівства».

Старий Проскурів укотре запрошує на захоплюючу екскурсію своїми вулицями. Блукаючи поміж давніми будівлями, які донині збереглися в нашому обласному центрі, можна на якусь мить зануритися й відчути їхню дуже особливу енергетику… Мовчазні свідки минулого продовжують розповідати нам свою історію. Проте багато споруд залишилися згадкою на старих світлинах, переглядаючи які, ми знову почуємо історію, але вже старих фотографій.

 російського флоту похований у с. Тинна на Дунаєвеччині. 
7 липня 1790 року поблизу сучасного фінського міста Котка зійшлися понад 500 російських і шведських кораблів з кількома тисячами корабельних гармат на борту та близько 30 000 моряків. За кількістю суден битва, яка отримала назву Роченсальмська, вважається однією з найбільших у всій військово-морській історії світу. Шведською ескадрою командував король Густав III, а російською — віце-адмірал Карл Нассау-Зіген.