Іван Богослов був видатним алхіміком і автором наукових трактатів.

У 9 і 10 номерах літературного і науково-популярного журналу для самоосвіти «Міръ Божій» за 1899 рік надрукована стаття приват-доцента фізико-математичного факультету Київського університету ім. Св. Володимира Миколи Миколайовича Володкевича під назвою «Алхімія і Алхіміки».

У матеріалі міститься чимало сенсаційної інформації, пов’язаної з цією галуззю науки. Автор стверджує, що алхімія зародилася і розвинулася завдяки Александрійській бібліотеці, заснованій у Єгипті за 250 років до Різдва Христового. Це зібрання містило до 700 тисяч рукописів і воно ж стало осередком науки, в якому працювало до 14 тисяч учених.
Та до наших днів дійшло найбільше грецьких манускриптів ІІ-ІІІ століття. Саме з них можна дізнатися імена найвидатніших алхіміків минулого, яких тоді називали «філософами науки і божественного мистецтва». Серед них автор наводить імена: Моісей, Демокріт, Синезій, Паузерій, Пебихій, Ксенофонт, Африкан, Лука, Діоген, Гиппас, Стефан, Химес, Христіаникій, Марія-єврейка, Петазій, Гермес, Феосебій, Агатодемон, Феофіл, Ісидор, Фалес, Геракліт, Зосима, Філарет, Юліана, Сергій, Діоскора, Серапис, Осанес, Комарія та інші «адепти всюди відомі і поважні продовжувачі Платона і Арістотеля». Проте автор вважає, що це псевдоніми, а не справжні імена людей, бо в той час алхімія була досить небезпечною для тих, хто нею займався.
«Філософиня науки і божественного мистецтва» Марія-єврейка залишилася в історії не лише згадкою у манускрипті, але й завдяки своєму винаходу bain marie – випарювальному пристрою, який ще й нині використовується у хімічній науці.
Видатним алхіміком вважався і один з апостолів – Іван Богослов, про якого є чимало згадок у давніх рукописах. І що характерно, поряд з описом його дослідів, зустрічаються й уривки з християнського учення!