На честь святого Михайла, ангела-захисника, 21 листопада 1922 року отримав своє ім’я третій син Івана Прокоповича та Христини Никодимівни Купчишиних. Згодом народилося ще п’ятеро дітей. Багатодітна родина проживала в селі Уласово-Русанівка, звідки родом батько, учасник Першої світової війни, який тривалий час служив на Балтійському флоті.

Михайло змалечку був спритним. Разом із братами та сестрами допомагав батькам у важкій селянській праці. В 1937 році закінчив у рідному селі 7-річну школу. В 16 років, щоб підтримати родину, пішов працювати в редакцію місцевої газети «За більшовицький колгосп», де в друкарні після відповідного навчання став складачем шрифту. А коли виповнилось 18 років, був призначений завідувачем друкарні.
Спогади про воєнне лихоліття в полковника запасу Михайла Купчишина відлунюють болем і смутком донині. Служив у 547 полку 127 стрілецької дивізії Першого українського фронту. Під час боїв за Проскурів під селом Климашівка був поранений. Після одужання знову став у стрій. Пройшов фронтовими дорогам, визволяючи Львів, Жидачів, Перемишель, воював у Карпатах. Після взяття Берліна, полк, у якому він служив, направили звільняти Прагу.
За бойові заслуги нагороджений орденами «Червоної зірки» та «Вітчизняної війни ІІ-го ступення», медалями «За відвагу» та «За бойові заслуги» тощо. В листопаді 1946 року повернувся в рідну Старосинявщину. Наступного року одружився з вчителькою початкової школи Поліною Тимофіївною Дідук, яка на той час втратила чоловіка. Після одруження оселилися в селі Теліженці та розпочали господарювати. Тут і в нагоді став весільний подарунок — бджоли, які і сьогодні є предметом уваги і турботи господаря.
 Подружжя вже відзначило золоте і діамантове весілля, а цьогоріч «вдячне» весілля, тобто, 70 років спільного сімейного життя. Двом синам дали можливість здобути вищу освіту, а донечка Галина обрала фах медичної сестри, закінчивши Кам’янець-Подільське медичне училище.
Сьогодні Михайло Іванович та Поліна Тимофіївна долучаються до виховання своїх сімох правнуків.
Згадує 95-річний ювіляр повоєнні роки з великою шаною і повагою до тих, з ким доводилось відновлювати і відбудовувати своє рідне село і колгосп.
Різні посади доводилося займати, але де б не працював Михайло Іванович, всьому давав лад. За своє трудове життя він обіймав посади завідуючого фермою у колгоспі ім. Кірова в Теліженцях, бригадира колгоспу «Дружба» с. Пилява. Саме в той період так написала про нього газета «Колгоспна правда»: «Теліженецька комплексна бригада — одна з передових в колгоспі «Дружба». Керує нею досвідчений бригадир Михайло Іванович Купчишин. Його, як і кожного трудівника, що любить свою справу, дорожить честю хлібороба, турбує думка про врожай, про строки збирання. Сьогодні він задоволений — колос ваговитий, зерно дорідне».
Певний час Михайло Купчишин очолював Пилявське селянське споживче товариство. Після закінчення в 1972 році Кам’янець-Подільського радгоспу-технікуму за спеціальністю агроном, був призначений на посаду директора Старосинявського рибгоспу, якому віддав 20 років свого життя, вивівши рибне господарство на передові позиції не лише в області.
 У 1991 році в 69-річному віці вийшов на заслужений відпочинок. І до сьогодні Михайло Іванович активний, життєрадісний, непосидючий. Має колосальний життєвий досвід, міцну пам’ять, чітку громадянську позицію.
Він активний член громадської організації ветеранів війни та праці, в якій тривалий час перебував на посаді відповідального секретаря. Завжди відгукується на численні запрошення і відвідує трудові колективи, навчальні заклади району, є учасником різноманітних заходів.
А районна газета «Колос» навіть започаткувала рубрику «Поради діда Михайла», де він щиро ділився з читачами своєю життєвою мудрістю, рецептами довголіття та секретами успішного бджолярства.
21 листопада 2017 року в фойє районної державної адміністрації шановану людину з поважним 95-річним ювілеєм привітали керівники району, педагоги, учнівська молодь, представники і керівники установ та організацій району.
До вітань долучилися голова районної державної адміністрації Ігор Русий, голова районної ради Василь Франчук, голова селищної ради Віталій Здебський, голова громадської організації Ветеранів війни та праці Василь Димніч, директор ПП «Обрій» с. Теліжинці Олександр Крот, військовий комісар Старосинявського районного військового комісаріату підполковник Сергій Паламарчук, представник місцевого та обласного рибного господарства Володимир Фесюк, військовий комісар Полонського районного військового комісаріату майор Анатолій Купчишин, т. в. о. начальника відділу освіти, молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради Петро Скригунець, начальник Старосинявського відділення Старокостянтинівського відділу ГУ НП в Хмельницькій області, підполковник поліції Микола Радомський. Але найбільше вразило ювіляра вітання учнівської молоді.
Керівники району виконали почесну місію, нагородивши його почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної ради за підписами їх голів Олександра Корнійчука та Михайла Загородного, також цінними подарунками.
Як ніколи, сьогодні актуально та щиро звучать слова іменинника, які він сказав на зустрічі з учнівською молоддю та керівниками організацій і установ під час конференції: «Прагніть людям ніколи не робити зла, будьте до оточуючих доброзичливими, і життя подарує вам багато щасливих днів».
Тож дослухаймося до порад!