Надрукувати
Категорія: Портрети
Перегляди: 838

«Я була б щаслива, якби нам вдалося зібрати для Руслана Кашиці кошти на зручний протез, виготовлений в системі 3D», — каже під час розмови Тетяна Баско. Слухаючи її,  зауважую для себе, що цих ентузіастів, яких називаємо волонтерами, і справді робить щасливими допомога іншим.

У непростий час, коли, на превеликий жаль, такі поняття як співчуття, милосердя, здавалося б, стали забутими, коли за власними інтересами чужі біди вже непомітні, все-таки залишаються люди, котрі знаходять щастя, допомагаючи іншим. Зізнаймося, безкорисливість, самопожертва, доброчинність волонтерів змусила багатьох співвітчизників по-іншому сприймати світ. Серед таких і наші, хмельницькі волонтери, які постійно відправляють вантажі на передову, виготовляють маскувальні сітки, проводять збір пластикових кришечок, аби за виручені кошти допомагати пораненим бійцям АТО.
Коли ми зустрілися  у приміщенні «Дитячого світу» в Хмельницькому, волонтери якраз готували до відправлення у Київ чергову партію пластикових кришечок. Тетяна Баско, запаковуючи їх у коробки та сітки, розповідає, що на початок вересня на одне з київських підприємств, яке використовує пластик у переробці, відправили майже 700 кілограмів кришечок, а в листопаді вже 800 кілограмів.
— Дуже активними  у збиранні пластикових кришечок є працівники кафе «Театральне», учні шкіл. Ось, погляньте, скільки коробок з кришечками передали учні Понінківської школи. Багато людей приносять пакунки з кришечками, не підписуючи, — усім їм висловлюємо подяку через газету.
Активно долучилися до цієї спільної справи парафіяни церкви святого Іова Почаївського Київського патріархату, де настоятелем отець Ярослав, — продовжує Тетяна Баско.  — Прихожанка храму  Світлана Григорівна навіть дала обітницю, що збере стільки кришечок, аби вистачило коштів бодай одному бійцеві на протез. З шостої години ранку вона розвішує коробочки для збору кришечок по мікрорайону Озерна, по проспекту Миру, а заповнені приносить сюди, у «Дитячий світ».
Нещодавно хмельницькі волонтери переадресували три тисячі гривень, виручені за кришечки, Руслану Кашиці, про якого згадала на початку розповіді Тетяна Григорівна. 18-літній хлопець, наш земляк, нині перебуває в Одеському госпіталі. У Руслана важкі пролежні, зір на одному оці лише 35 відсотків, він переносить операцію за операцією, в тому числі, з  пересадки шкіри. Попри фізичні страждання, сил йому надає спілкування з земляками, які підтримують його словом і коштами. Волонтери поставили собі за ціль профінансувати виготовлення протеза для Руслана.
Вісім тисяч євро – вартість протеза, яким тепер користується Сергій Тимощук з Полонського району. Хмельницькі волонтери допомагали йому оформити документи на виїзд у Польщу, де встановлювали бійцю протез ноги. Згодом Сергій навідався сюди, у приміщення «Дитячого світу», і поділився своєю радістю. Мовляв, він уже й сніг може біля хати відкидати, і з дітьми погуляти (їх у нього двоє), і лікарські рослини вирощувати, заробляючи на прожиття. У тому, що людина, пройшовши крізь пекло війни, має можливість радіти простим речам, життєвим миттєвостям, безперечно, є заслуга і волонтерів.
— Так важливо не залишати наших бійців наодинці з бідою, — додає Наталя Тарасова,  директор благодійного фонду «Лелекера», з якою також познайомилися під час відвантаження кришечок. Тривалий час Наталя займається благодійною діяльністю. Її чоловік, син також воюють на сході. Тож вона добре знає про  переживання, які беруть в облогу сім’ї, у яких відправили під ворожий вогонь найрідніших. З перших уст дізнається про те, як  насправді доводиться  хлопцям у зоні АТО, і які потреби у тих, хто став учасником цієї війни.
Для дружин атовців, котрі не чують себе від горя, Наталя влаштовує зустрічі, тренінги, об’єднує їх і знаходить способи наповнити їхнє життя змістом. Це — один із напрямів роботи. Та всі зусилля спрямовують представники благодійного фонду на те, щоб правильно оформити бійцям документи на допомогу, на збір коштів для протезування, лікування.
— Сплачуємо кошти на рахунок приватної клініки з протезування, якщо пацієнт не бере участі у державній програмі з протезування, перераховуємо кошти на лікування, на операції. Так, наприклад, у червні поточного року одному бійцеві, якого оперували в інституті нейрохірургії в Києві, адресували 8,5 тисячі гривень, які виручили з пластикових кришечок. Потім працівники цього інституту розпочали збір кришечок на території закладу і передали нам
37 кілограмів. Загалом з грудня 2016 року і по сьогодні наш фонд здав переробникам понад 13 тонн пластикових кришечок. Виручені за них кошти дуже знадобилися пораненим атовцям. Так ми допомогли Олегу Федорчуку з Житомир-
щини, Костянтину Дедері зі Львова і багатьом іншим відважним хлопцям.
Попри різні чутки, збір кришечок не припиняється. До нього може долучитися кожен з нас. Нехай ці кошти  допоможуть бійцям. І  в цій допомозі  буде  й ваша часточка.