Подейкують, що одного чудового дня Володимира Захар’єва одночасно бачили у п’яти районах області. І ця байка дуже схожа на правду. Бо він встигає буквально усюди. Очолювати Хмельницький обласний осередок Конгресу літераторів України, проводити археологічні розкопки, засідання, виступати з лекціями, керувати музеєм у селі Миньківці, видавати наукові записки Центру мархоцькознавства, працювати на офіційній роботі, редагувати альманах «Медобори», збирати матеріали для дисертації, проводити презентації літературних творів, знаходити здібних авторів, пити з приятелями каву в «Еклері», ну і само собою, регулярно писати книжки, яких він опублікував під своїм іменем аж 23, а ще майже стільки ж підготував як редактор-упорядник. Треба мати неабиякий міцний хребет та силу в руках, щоб підняти їх кіпу поперед себе і не згорбитися.

Робочий день у Володимира Анатолійовича починається о 3-ій годині ночі, а закінчується казна-коли. Горизонт його інтересів дуже широкий. Тому він присутній там, де його навіть не сподівалися і то в різних іпостасях, а діяльність його таки результативна. За що він нагороджений стількома грамотами і дипломами, які вже не поміщаються у приліжковій тумбочці. Навіть саме ясновельможність життя було змушене врешті-решт 17 вересня ц. р. виставити йому дві п’ятірки, що вкупі виглядають, як 55.
Якщо майбутні історики зацікавляться постаттю Володимира Захар’єва всерйоз і надовго, а таке станеться неодмінно, то вони відкриють для себе, що основними рисами характеру цього діяльного і різностороннього подолянина є працьовитість, доброзичливість, оптимізм і весела вдача. Він полюбляє кепкувати із себе, а ще коли жартують з ним у його присутності.
Саме в гумористичному ключі й відбулася зустріч із нашим славним земляком та сучасником у читацькому залі обласної наукової бібліотеки. Приятелі, колеги, шанувальники і однодумці зичили ювіляру стільки різних гараздів, що я знітився і, аби не виглядати банально і не повторювати інших, побажав йому розбагатіти і придбати власний гелікоптер. Щоб він встигав робити ще більше гарного, корисного і приємного. Бо мрії і плани на майбутнє у Володимира Анатолійовича за обсягами, значенням і масштабами грандіозні. Хай вони збуваються з Божої ласки і під наші оплески!