І саме так, а не інакше, закінчувався кожен його бій... Бо життя насправді не раз випробовувало на міцність і витримку. Та він ніколи не здавався, бо не зі слабких... Воля до життя, постійний рух вперед — безсумнівно, запорука його успіху.
Після знайомства з Віталієм Стадніком, який працює юристом у КП «Деражнянська житлово-експлуатаційна контора», відверто — була вражена. Це покоління сучасної, справді прогресивної молоді — спортивної і активної, ерудованої і комунікабельної, а головне — готової кидати виклик проблемам сьогодення. Він чітко знає, чого хоче від життя, він знає, як цього досягати, та, найголовніше, він навчився цінувати тих людей, без яких не був би тим, ким є сьогодні. Звісно ж, як зізнається Віталій, це близькі та рідні, які його підтримували та підтримують сьогодні у важкі хвилини. Бо, на жаль, в трирічному віці втратив батька, а в сімнадцять — маму. Тож надто рано довелося подорослішати. Своїм прикладом він доводить, що опускати руки не можна за жодних життєвих обставин, і проживати треба кожен день на повну.

Він так любить малу батьківщину, що після кількарічного навчання в Хмельницькій міжрегіональній академії управління персоналом і роботи в обласному архіві та аудиторській фірмі повернувся на рідну Деражнянщину. Бо все-таки хотів реалізувати себе за фахом. Каже, що мріє, щоб його місто було найкращим в області, сучасним і комфортним для проживання. І тому й працює сьогодні тут, не шукаючи щастя деінде.
В його житті не було випадковостей — кожна зустріч, кожна розмова — своєрідні сходинки, якими Віталій рухається вперед. Вперше, навчаючись ще в сьомому класі, він задумався над сенсом життя. Саме завдяки спорту, зокрема боксу, зрозумів: аби щось досягти, треба мати витримку, силу волі й багато вкладати праці. Він вдячний своєму наставникові — Андрію Миколайовичу Ковпаку, який тоді започаткував секцію з боксу на базі загальноосвітньої школи №2. Для Віталія тренер став своєрідним дороговказом — він навіть здобув фах юриста, беручи з нього приклад. І не прогадав, бо сьогодні в рідному місті його знають як кваліфікованого спеціаліста, який не лише проконсультує, а й завжди зустріне і побесідує як привітний співрозмовник.
Хоча робота в ЖЕКу досить специфічна і нова для молодого працівника, та він легко осягнув всі її тонкощі. Звичайно, завдяки підтримці й настановам керівника — Михайла Ярославовича Харатіна, Віталій швидко освоївся на новому місці роботи. «Це прекрасний керівник, який завжди з розумінням ставиться до своїх колег, бачить у людях лише краще, — каже мій співрозмовник. — Михайло Ярославович завжди вислухає, як близький друг, і дасть цінні поради». А ще Віталій висловлює подяку міській раді — засновникам ЖЕКу, зокрема міському голові Андрію Миколайовичу Ковпаку, а також Олексію Альбіновичу Беднарському та Андрію Васильовичу Івахову за дієву допомогу й готовність йти назустріч.
Хоч Віталій займає нинішню посаду близько року, та позаду вже чималий досвід — судові засідання, консультації. Ясна річ, він постійно працює над собою, навчається, відвідуючи різні семінари, тренінги не лише на рівні району, області тощо. Ділиться, що зовсім нещодавно повернувся зі столиці, де проходив сертифікацію. Тепер же Віталій має на меті здавати кваліфікаційний іспит на адвоката, щоб розширювати свої професійні можливості й не бути вузькопрофільним.
Взагалі він дотримується принципу — якщо не я, то хто. Бо життя постійно кидає виклики, треба робити певний вибір, не бути пасивним, а розумно ризикувати. Він звик вибирати не легший варіант з можливих, а навпаки.
...У житті Віталія важливе місце посідає спорт, бо з нього розпочалося його становлення як особистості. Своєрідне загартування сили духу. Тож вечорами, на черговій пробіжці, він любить споглядати рідну Деражню, знімаючи напругу після трудового дня, і щоразу все більше в неї закохується. Бо всі дороги, як наголошує Віталій, ведуть все одно додому.