Поповецький сільський голова Алла Сістук нещодавно святкувала свій ювілей. Колектив газети шле найщиріші вітання з цієї нагоди.

На долю пані Алли випало чимало випробувань. Понад 20 років тому важко захворіли її батьки, які проживали у селі Великі Жеребки Волочиського району. На той час Алла проживала у Рівному, мала сім’ю, роботу.
Про те, чи їхати на батьківщину, щоб доглядати батьків, питання не стояло. Не вагаючись, зібрала необхідні речі, взяла дітей і повернулася у рідне село.
Доводилося дуже важко, адже роботи у селі не було, дітей потрібно ставити на ноги, а на руках ще онкохворі мама і батько.
Згодом, коли рідних не стало, Алла влаштувалася працювати в сільський магазин. До речі, вона за освітою педагог, тож люди, приходячи у крамницю за покупками, завжди радилися з нею з того чи іншого питання. І вона допомагала, чим могла.
Роки збігали, сини після школи здобули вищу освіту. Старший Микола став військовим, молодший — Анатолій програмістом. Обоє неодноразово побували в зоні АТО, є учасниками бойових дій. Микола — проживає у Києві, — вже одружений, у нього підростає донька Поліна. Анатолію ще рік служити за контрактом.
Мама з любов’ю розповідала про синів, про їхні здобутки, про те, як за ними сумує і завжди чекає.
— Сьогодні за щоденними турботами я не відчуваю самотності, бо завжди серед людей, — каже Поповецький сільський голова Алла Сістук.
На цій посаді вона працює два роки. Жителі чотирьох сіл (Попівці, Великі Жеребки, Червоний Кут, Лісове), обравши її головою, зробили правильний вибір.
За короткий проміжок часу на території сільської ради зроблено чимало. Зокрема, облаштували свердловини у селах Попівці, Червоний Кут, виготовили проектно-кошторисну документацію на побудову водогону та водонапірної башти. Також забезпечили освітлення у Великих Жеребках та частково у Попівцях. До кінця року планують встановити ліхтарі у решті сіл та закінчити реконструкцію Будинку культури.
Варто зазначити, що бюджет сільської ради суттєво поповнюється за рахунок податків, які сплачує «Аграрна компанія 2004».
— У нас із «Аграрною компанією 2004», на чолі із генеральним директором Петром Лабазюком, тісна співпраця, — розповідає голова. — Виконано багато робіт за рахунок соціальної угоди: ремонт обрядової зали у селі Червоний Кут, облаштування складних ділянок доріг, вивезення сміття, допомога спецтехнікою, допомога коштами на проведення святкових заходів у селах. Це дуже добре, коли сільській раді є звідки чекати допомоги. Ми маємо ще одного вірного товариша, це — Благодійний фонд Сергія Лабазюка «Ми поруч» на чолі з Віолеттою Лабазюк. Фонд допомагає і школі, і садочку. Дитячі майданчики, до речі, вони встановили в усіх селах сільської ради. На свято сіл подарували тенісні столи і зараз молодь має де проводити вільний час. Фондом організовані поїздки до видатних місць Православної церкви України.
 На моє запитання, чи хотілося би щось змінити у житті, Алла Сергіївна посміхнулась і сказала: «Мабуть, що ні, я щаслива, маю чудових синів — це моя гордість і радість, проживаю у найкращому для мене селі, працюю з людьми і для людей».