Можна десятки разів нарікати на те, що жертвуєш вихідними, а то й відпусткою, що матеріал «не йде», або ж переживання за видрукуване розрослися до розмірів величезної гори і ти котрий день, тиждень не маєш спокою… І попри це ти сотні й тисячі разів подякуєш долі за професію, в якій знайшов себе, яку на жодну іншу не проміняєш.

Це журналістські шляхи дарують унікальні можливості спілкування та пізнання, людей, які досить часто стають вірними друзями чи приятелями, до яких завжди лине твоя думка. В журналістиці ти не маєш права на байдужість, і це негласне правило утверджувалося багатьма поколіннями газетярів «Подільських вістей», за плечима яких вже понад столітня історія.
Нещодавно до професійного свята – Дня журналіста ми й організували зустріч із ветеранами нашої газети, адже дружнє та щире слово завжди підбадьорює, а мудра порада стає найціннішим дарунком.
Багато згадували, в тому числі й курйозних моментів, поділяли радість за найбільше надбання наших колег – онуків і правнуків. І, звісно, говорили про сьогодення газети, яка була й залишається, як справжня любов, одна на все життя.
Анатолій Ненцінський:
– Читаючи нашу газету, стежу з якого району, села матеріал, тобто, куди дісталися і що відшукали журналісти. Цікаві теми завжди матимуть читацький резонанс.
Шкода, що преса зараз опинилася у надто складних умовах. Часто думаю: чи виживуть газети, коли витискають останні «соки» ціни на папір, на розповсюдження? «Подільські вісті» завжди були захистом для подолян, їх духовним хлібом. Тому треба, щоб так було і надалі.
Анатолій Лисий:
– Газета мала захист. Ми не думали про папір, про передплату. Були свої непрості нюанси, коли доводилося чергувати й до ночі, якщо передавали матеріали з’їздів, пленумів. Коли, до прикладу, сьогодні відрядження, а на ранок вже потрібен готовий матеріал. А скільки часу треба було для проявки фотоплівок, зусиль, щоб фото вийшло вдалим.
Та головне, що газету поважали. Вона мала надзвичайно високий авторитет і я бажаю таку ж планку тримати ще багато десятиліть.
Йосип Ядуха:
– Відчути запит суспільства, зрозуміти, чого потребує народ – дуже важливе завдання для редакційного колективу. Кожне покоління журналістів насичувало газету своїм талантом і мудрістю.
Та зараз для нашої газети переломний етап. Тотальне зубожіння, вимирання населення, виїзд на заробітки, Інтернет – ці чинники негативно позначаються на тиражі. Виживай як можеш – такою сьогодні, на превеликий жаль, є державна політика щодо періодичних видань.
Тому в цих умовах друковане слово повинно стати ще гострішим. Правда життя має пронизувати кожен матеріал. І попри все треба зберегти колектив, який тримає високий рівень газети.
Анна Гороховська:
– Ні з чим не зрівняється та творча атмосфера, яку завжди відчувала в «Подільських вістях». Дуже сподіваюся, що читацька любов до нашої газети не згасатиме. Колегам – журналістської мужності і знахідок!
Надія Маринич:
– Наша газета має свої традиції і добре, що вони підтримуються наступними поколіннями журналістів. До журналістського слова завжди дослухалися, воно і допомагало, і розраджувало, і повчало, і критикувало. І бажаю, щоб попри труднощі на нього чекали якомога більше читачів.
Дарія Цікра:
– Залишаюся палкою прихильницею «Подільських вістей» і закликаю читачів не зраджувати газеті, де так шанобливо ставляться до мови, де стільки щирості, добра ллється з її сторінок, де стільки вболівання за Україну, за народ.
Інтернет не передає багатства мови, електронні видання не передадуть емоцій, настрою, які несе друковане слово.
Саме воно, слово, що має в собі надзвичайно велику силу, об’єднує та веде вперед нинішній колектив журналістів, який рідну газету наповнює своїм характером, свою позицією, своїм розумом і своєю любов’ю.
Із нагоди професійного свята відзначені працівники «Подільських вістей»:
Подякою Хмельницької облдерж- адміністрації – Валерій Грошко.
Грамотами Хмельницької обласної ради – Олексій Тимощук, Людмила Василишина, Наталя Остапчук, Юлія Здибель.
Подякою Хмельницької обласної ради – Світлана Шандебура.
Грамотами Хмельницької міської ради – Ігор Алексюк, Наталя Антонюк, Валентина Назаркіна.
Подякою голови Національної спілки журналістів України – Любов Поліщук, Галина Пакулько, Леся Садомська.