Надрукувати
Категорія: Портрети
Перегляди: 416

І що вже за вдача така? Зачаруєшся! Завжди привітна, усміхнена, відкрита, щира. А багатогранність цієї унікальної жінки взагалі вражає. Візьме листочок, а він – забуяє на підвіконні розкішним вазоном, візьме спиці чи гачок і нитку – такі шедеври з-під її рук народжуються – найвідоміші дизай- нери позаздрять. Доручили очолити колектив відповідальної служби – на відмінно справляється. Хоч часом і жартує, що за податкову заміж вийшла, бо ніколи їй не зраджує, майже увесь час на роботі проводить, та й у відпустці забула, коли була.
Світлана Петрівна ПАВЛЮКІВСЬКА, керівник Ярмолинецької ДПІ Дунаєвецького управління ГУ ДФС у Хмельницькій області, роботу свою, якій присвятила уже більше двох десятків літ, любить, а колектив, стверджує, у неї найкращий.

Від долі не втечеш
Дідусь по маминій лінії, який працював головним бухгалтером, мріяв, аби онука пішла його стежиною. Проте ні фінансистом, ні військовою, як батьки, дівчина стати не хотіла. Закінчила Дніпропетровський радіоприладобудівний технікум, пішла працювати на радіозавод. Дослужилася до диспетчера… У важкі дев’яності завод канув у Лету. Втім, кажуть, не буває лиха без добра, бо мріям дідуся судилося збутися. Світлана влаштувалася у комп’ютерний відділ Ярмолинецької податкової. Закінчила Ірпінську академію податкової служби. І хоч пропонували викладачі здібній студентці залишитися працювати у виші, рідному селищу й роботі не зрадила. З комп’ютерного відділу перейшла у відділ оподаткування фізичних осіб, затим – у юридичний. А коли два роки тому багаторічному керівнику відомства Сергію Когуту довірили подоляни очолити новостворену Солобковецьку ОТГ, Світлана Павлюківська взяла кермо до своїх рук. Хоч ноша, зізнається, нелегка, справляється. Функції і обов’язки керівника, помножені на неабияку відповідальність, для професійного фінансиста не стали чимось новим: багато років очолювала профспілку, змалку була лідером. Секрет успіху, безсумнівно, у колективі. Всі – справжні фахівці, віддані своїй справі. От секретар, до прикладу, з першого дня створення державної податкової служби працює, перший наказ Ярмолинецької податкової служби – про взяття на роботу секретарем Оксани Соломон.
Найкращий у світі релакс
Якщо людина талановита, то вона талановита в усьому – істина неспростовна. Чого тільки не вміє Світлана Петрівна. «Зачаруюся-замилуюся чудовим краєвидом – одразу написати його хочу, – посміхається жінка. – Яка ж бо гарна у нас природа! У мене вся кухня заставлена випаленими дощечками. Змальовувала пейзажі, випалювала, покривала морилкою. Зараз не малюю – не маю часу. Як на заводі працювала, арматура була, пір’я мені зі всіх усюд привозили, я його фарбувала зеленкою, йодом й квіти робила. Всім пороздаровувала. Сама не маю. Теж закинула це заняття. А от в’язанню не зраджую. Мама прищепила любов до спиць, бабуся навчила в’язати гачком. Яких ниток тільки немає у мене вдома! Часом, буває, за ниткою й незчуюся, як ніч злетить, удень немає часу. Проте це так розвантажує голову, такий відпочинок – ліпшого не знайдеш».
В’язані роботи Світлани Петрівни уже давно вимірюються тисячами – костюми, сукні, светри, пальта… Люблю стежити за її фото у Фейсбуці, щоразу на них – неймовірно красива жінка у власноруч виготовленому одязі, і зимовому, і літньому, і мереживному, й класичному, що будь-яких «від кутюр» ліпший.
«Донька моя зараз не носить в’язаних речей, – посміхається. – В дитинстві її постійно обв’язувала – приїлося добре». Донька і зять Світлани Петрівни проживають у столиці. Інна теж надзвичайно творча особистість, вся в маму, навіть академію ту, що й вона, закінчила. Займається хенд мейдом: власноруч виготовляє дуже гарні, як нині модно казати, поробки. Чимало їх прикрашають мамин кабінет, потонувши у зелені вазонів.
…Нещодавно батьки Світлани Петрівни відзначили золоте весілля. З’їхалися усією великою родиною на таку знакову подію. Любить жінка, яка завжди душа компанії, такі зустрічі, шкодує, що нечасті вони. Звично за роботою усім не вистачає часу.