26 вересня минуло 30 років, як Наталія Боднар працює на пошті. Молода дівчина одразу після закінчення школи, заочно вступивши до Кам’янець-Подільської аграрної академії на спеціальність бухгалтерський облік і аудит, влаштувалася на пошту. Тимчасово. От-таки беззаперечна істина, що немає нічого постійнішого за тимчасове. «Цю роботу просто потрібно дуже любити», – посміхається нині начальник Чемеровецького поштового відділення.
18-річна Наталя, новоспечений оператор із перевірки грошової звітності, одразу сподобалася великому колективу. Надвідповідально перевіряти усі поштові відділення району, втім, перспективній дівчині все вдавалося.
Кажуть, людина планує, а Бог керує. Донечці було лиш три місяці, як дипломованого уже фінансиста відкликали з декретної відпустки. І знову – на пошту. Заступником головного бухгалтера. Незабаром Наталію Іванівну призначили головним бухгалтером. А в 2004 році мудра жінка очолила районне поштове відділення.
Найбільше до душі була все ж бухгалтерська праця, бо, запевняє, робота з цифрами – її стихія. Та роботу нинішню теж любить дуже. Її специфіка, окрім, зрозуміло, професійності, значною мірою полягає у комунікації, вмінні спілкуватися з людьми. Адже в кожного свій характер, настрій… Клієнтів тисячі, ще й у підпорядкуванні понад сто чоловік. «Колектив у мене хороший, потужний, всі професіонали. Свою роботу, і це найосновніше, люблять, – розповідає пані Наталія. – Багато молоді працює нині на пошті, більшість із вищою освітою. І хочу сказати, що відділення, де молоді керівники і листоноші, доволі успішні. У Почапинцях, до прикладу, молоденькі і заввідділенням, і листоноша, то там і відділення зразкове, і плани перевиконані, а що вже люди їх люблять! На славу працює молодь і у Зарічанці, й у Летаві, і в Жерді, і в Циковій, і в Голенищевому, і в Закупному, та й в інших населених пунктах. А пошта у селі таки багатофункціональний орган: і телеграму звідси відправиш, й бандероль, і пресу дівчата доставлять, і продукти, й побутову хімію, а ще всі, без винятку, платежі тут можна здійснити. Ну і кожен поштовий працівник – це ще й психолог за сумісництвом, адже всяк чекає від них слова доброго, підтримки, розради, поради. Виглядають листонош, як рідних. І люблять, як дітей. Оце, буває, принесуть дівчата пенсію, наступного дня пенсіонер на пошту приходить й каже: «Ти мені гроші принесла, а я нічого не купив, то продай пачку вафель». Так і виконують план, завдяки авторитету».
Проблем у поштовій галузі району, запевняє керівник, немає. «Це завдяки потужній підтримці ОТГ, – розповідає Наталія Іванівна. – У кожному селі, де потрібно, в інше приміщення пошту переводять, де треба, ремонт роблять, опалення проводять і таке інше».
Найбільша мрія цієї напрочуд красивої, неймовірно жіночної, щирої, завжди усміхненої, привітної, мудрої, далекоглядної жінки – бавити онуків. Поки єдина донечка Ілона і зять Юрій, який став сином, не поспішають Наталю з чоловіком робити бабусею й дідусем. Проживають діти в Харкові, там залишилися працювати після закінчення юридичної академії, там житло придбали. Тож тепер з удвічі більшим ентузіазмом підходить героїня нашої оповіді до одного з багатьох улюблених занять – консервування. Домашній плодоконсервний «завод» своєю потужністю уже мусить забезпечувати консервацією дві сім'ї.
У Боднарів велика родина, багато друзів, тож часто збираються гості, Наталія Іванівна любить гарні компанії, співати, танцювати, слухати музику. Найбільше полюбляють відпочивати на природі, до вподоби рибалити, збирати гриби, часто бувають у Карпатах, бо відпочинок має бути активним, переконана пані Наталія.
Активна наша героїня не лише у відпочинку, а й у роботі, житті і… у співпраці з «Подільськими вістями», за яку ми Вам, Наталіє Іванівно, щиро дякуємо.
Gismeteo 
