Пригадуєте, коли ми, ще малими, не раз чули запитання: ким ти будеш на новорічному шкільному святі? Та вибір з-поміж казкових героїв в минулі часи був невеликий: дівчатка – сніжинками, зрідка – сніговими королевами, а хлопчики – ведмедиками, мушкетерами тощо. Проте всі з особливим дитячим трепетом і хвилюванням у душі, хоч би не забути віршика, чекали свята чи то в садочку, чи в школі. Та й Дід Мороз і Снігурка, ясна річ, тішили солодкими подарунками, все ж таки свято особливе – сповнене чарівності та казковості.
Припорошував комірці сніжок, під ніжками чути хрускіт, бо морозець постійно нагадував, аби не забути шарфика, а ми – геть малі, схопивши батьків за руки, поспішали на свято Нового року. По дорозі бубоніли під ніс рядки з вірша, а в думках вже чимдуж летіли юрбою зі сніжного горба. Чоботи повні снігу, щоки розпашілі, рукавиці хтозна-де, а головне – заагнати нас до хати було неможливо… Зими так чекали, бо ж розваг було стільки, що уроки робили вже поночі, обіцяючи мамі завтра цього не повторити. Та де там – на завтра планів сила-силенна – ковзанка якраз підмерзала…

– Саме так, Андрійку, проходило наше дитинство – зі снігом, вірою в дива та веселим сміхом, – розповідаю своєму п'ятирічному племіннику по дорозі в садочок. Головне – вір у дива, бо вони мають властивість траплятися в Новий рік, – додає бабуся Тетяна.
– А я буду Дельфіном, – наголосив по-дорослому він. – І костюм у мене найкращий, бо мама сама його пошила.
Звісно, сперечатися з Андрійком немає права, бо справді – костюм видався на славу – мама Олена з татом Дмитром вклали в нього максимум сил і таланту. Тим паче, що тематика новорічного свята – морська. Яких тільки героїв підводного царства не було: морські котики, дельфіни, краби, медузини та інші. Досить оригінально, та й дітям цікаво, бо ж, аби Дід Мороз встиг на їхнє свято, треба було його визволити з морського полону, в який забрав пірат… Скільки вже тих непідробних і наївних емоцій було – всі гуртом рятували Діда Мороза і Снігурку…
Отримавши на завершення свята солодкі подарунки, дітлахи поспішали додому, по дорозі переповідаючи всі дива, що відбувалися біля ялинки…