Прекрасна ювілейна дата — 95-річчя з дня народження — завітала до нашої землячки, ветерана війни і праці, прекрасної трудівниці, дорогої Пригладь Галини Максимівни, яка народилась 18 березня 1925 року. Чого тільки не пережила вона на своєму життєвому шляху? Це і голодні роки, і важка праця на колгоспних полях, і каторжні роботи у фашистській Німеччині.

Травень, зелені свята 1942 року. Цвіли сади. Пахло сінами. В цей день озброєні фашисти гнали, немов худобу, молодих соколівчан, яких забрали насильно від батьківського дому. Серед них була Галина Максимівна. Їх везли в товарних вагонах, двері яких були наглухо закриті та закручені знадвору колючим дротом. У кожному вагоні людей стільки, що вони могли лише сидіти.
У Німеччині їх чекало півсотні конвоїрів з вівчарками, а потім — непосильна рабська праця. Умови життя остарбайтерів були жахливими. Галина працювала на заводі в Буркірхені. В окремі дні на неї чекала цілодобова робота. Їжа — бруква та шматочок черствого хліба. Від виснажливої праці, голоду і холоду багато остарбайтерів гинули або хворіли. Після визволення англо-американськими військами в 1945 році повернулась в рідне село. Тут продовжувала працювати в колгоспі імені Шевченка, в сільській раді та домашньому господарстві. Загальний трудовий стаж — 75 років. Це — трудівниця від Бога. Вийшла заміж, народила та виховала трьох дівчат — Євгенію, Любу, Олену. Сьогодні у неї — 5 онуків і 7 правнуків.
Рада та президія ветеранів Ярмолинеччини сердечно вітають зі славним 95-річним ювілеєм ветерана, жінку-трудівницю.
Бажаємо здоров’я від чистих джерел,
А щастя — від власної долі.
Хай Бог милосердний з високого неба
Дарує усе, чого лише треба.
А Матінка Божа — Цариця свята
Принесе щасливі і довгі літа!