Надрукувати
Категорія: Портрети
Перегляди: 559

Як би ж хотілося, аби колишній господар цього песика читав цю статтю. Хоча, напевно, йому давно вже байдуже, що з ним і чи взагалі він живий. А це, до речі, красива німецька вівчарка, надзвичайно розумна. Та й, зрештою, порода не має значення, бо зрікатися тварини, як непотребу, легко, на жаль, для деяких «людей» і спиться їм спокійно.

Вівторкового вечора зустріла його біля залізничного переїзду в Дальніх Гречанах, йшов дуже повільно, ноги підкошувалися, на голос не реагував... Лапи були в старих ранах, на спині теж, деякі навіть кровили. Перейшовши колії, впав, на їжу навіть і не глянув. Він байдуже дивився на мене, на перехожих, просто важко дихав і лежав. Кинувши речі на траву, телефоную голові громадської організації захисту тварин «Врятуй життя» Олені Голубничій – без перебільшення, справжнього янгола-охоронця для усіх обездолених собак і кішок. Скільки на її рахунку сотень врятованих. Та й команда волонтерів у неї – просто надзвичайної доброти люди. То ж до нашої проблеми підключилися одразу дві волонтерки Раїса та Ірина, які й знайшли місце перетримки там же на місці, в Гречанах у Тетяни. Тим часом поряд проїжджав Віктор на велосипеді й, зупинившись біля мене і собаки, запропонував допомогу. Постала проблема чим доправити собаку, таксі - відмовляли, в поліції теж. До речі, прийнявши наш дзвінок, правоохоронці не дали нам спершу чіткої відповіді, чи можуть допомогти, пообіцяли перетелефонувати. А потім, зв'язавшись із нами, відмовили й пригрозили штрафами. Цікаво за що? Правильно – кращий спосіб захисту – напад. Щоб не турбували через дурниці. Але з цим розберемося згодом, це окрема тема.
Майже годину Віктор обдзвонював усіх знайомих з автомобілями, і коли вже починало потроху сутеніти й паніка все більше охоплювала нас, відгукнувся його друг Сергій.
До автомобіля собака ледь дійшов, проте з останніх сил самостійно заліз у салон, наче розумів, що нарешті прийшов порятунок. Тож на згадку я зробила світлину бідолахи з його рятівником Віктором, який супроводжував його до самої домівки волонтерки.
Р.S. Віктор Білик із цивільною дружиною Іриною дуже люблять тварин, вдома мають кота Мішаню і кішку Бусю. Чоловік працює майстром залізобетонних огорожних секцій, та й хобі має цікаве – займається зварюванням автомобілів. Дружина працює на швейному виробництві. Не раз уже рятували тварин на вулиці – і собак, і кішок. От нещодавно підібрали біля дороги хаскі та знайшли їй господаря. Просто не могли залишити тварину в біді, бо інакше не вміють.