Бо вже скільки себе пам’ятає наш шанований передплатник Петро Миколайович САВЧУК – він постійно передплачує нашу газету. Надсилає відгуки, ділиться враженнями, а також, поки Бог дає сил, пише прозу та поезію на злободенні й болючі теми для кожного українця. Небайдужість до всього, що відбувається в державі загалом, спонукає братися за папір і друкарську машинку. Хоча, зізнається пан Петро, здоров’я вже давно підводить. Та, незважаючи на всі труднощі сьогоднішнього життя, він залишається з улюбленим виданням, за що ми йому щиро вдячні.
Наше знайомство відбулося років п’ять тому, хоча його вже кілька десятків років знали в редакції, Петро Миколайович якраз приносив вірша для рубрики «Політичні гойдалки». З того часу ми розпочали з ним нашу дружбу, а друзів, як відомо, забувати не можна. Тому навідалися до нього, щоб поспілкуватися, якраз він оформлював передплату газети на друге півріччя на поштовому відділенні. Отож пан Петро автоматично став учасником лотереї серед найдавніших читачів.
Все своє життя він прожив у Хмельницькому, проте ніколи не забував рідну Іванівку на Новоушиччині, де народився в далекому 1935 році. Там минули дитинство, юність, там зароджувався талант майбутнього поета та прозаїка. Бо лірика та гумор тісно вплелися в його творчість. Тривалий час Петро Савчук працював трактористом у колгоспі, слюсарем-сантехніком та водієм. А в 1960 році відбувся дебют у творчості – вперше друкуються його матеріали в Ново- ушицькій районній газеті. У 1993 році був співзасновником Хмельницької міської літературної спілки «Поділля», а з 1995 по 1998 роки працював на громадських засадах редактором (першим) тамтешньої газети «Літературна громада».
Петро Савчук – член Національної спілки письменників України, є лауреатом обласної премії імені Микити Годованця та імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні».
Чимало збірок за довгий шлях подільського поета побачили світ і зна-
йшли відгуки у читачів: «Над Дністром», «Рядки з дороги», «На поклик пам’яті», «Крило життя» та багато інших. А також видав низку гумористичних книжок – «Водій у тигровій шкурі», «Обмануте щастя», «Вірність часу», «Викрутаси на Парнасі» тощо.
Ми бажаємо Петрові Миколайовичу довгих років життя та сил, адже він має ще чимало творчих ідей, які неодмінно треба реалізувати. І щиро дякуємо за любов до «Подільських вістей».
Gismeteo 
