Щоразу, знайомлячись із працівниками пошти, отримуєш порцію нових вражень від спілкування. І залишається після нього тонкий післясмак ще на довгий час…
Так і при знайомстві зі Світланою Володимирівною НЕЧАЙ, начальником відділення поштового зв’язку в селі Залісся Старосинявського району — отримала позитивний заряд та приємні враження.

Бо вона надзвичайно енергійна, активна та приємна людина, яка, незважаючи на життєві перепони, йде вперед. А як інакше? У цієї чарівної жінки вже онучок Ренатик підростає, треба, так би мовити, тримати марку. Хоча, зізнаюся, спершу ми подумали, що то її син.
Світлана народилася в Криму в 1976 році, проте мати після розлучення із батьком переїхала з трьома доньками на Вінниччину. Та через кілька років мама з двома дочками — Тетяною і Любов’ю — все-таки повернулися до Кримської республіки. На той час Світлана вже була заміжня.
Доля подарувала їй знайомство з чоловіком Миколою, який і перевіз молоду дружину на свою батьківщину — в Залісся на Старосинявщину. Тут у подружжя народилося троє дітей — Інна, Олена та Ігор. Донечки зараз живуть у Хмельницькому, старша — Інночка, вже має синочка Ренатюшу. Оленка працює продавцем, а Ігор служить в армії.
Життя добряче випробовувало цю тендітну жінку на міць, адже довелося самій виховувати трьох дітей, бо через нещасний випадок (дванадцять років тому) загинув її чоловік. Але вона не з тих, хто здається, і своїм прикладом довела, наскільки може бути сильною.
Вже десять років пані Світлана займає посаду начальника поштового відділення, тож вони разом із листоношею Людмилою Мельник пройшли чимало кілометрів доріг. Розповідає, що в першій половині дня працює у відділенні, а потім бере періодику (бо за сумісництвом ще й листоноша), пенсію, продукти та йде в домівки тих, хто так чекає поштовика. На обслуговуванні в двох працівниць два села, тому кілометраж для них набігає чималий, адже лише до сусіднього села треба йти три кілометри. Та й на відділенні клієнтів вистачає.
Після робочого дня, зізнається, часу на відпочинок практично нема, бо жінка сама обходить чимале господарство. Треба ж якось і дітям допомагати. А на вихідні разом із маленьким онучком обов’язково спечуть смачного тортика, який так смакує Ренатику зі свіженьким молочком.