Сторічний ювілей зустріла першого липня жителька села Стара Пісочна, що на Городоччині, Марія Іванівна ФЕДОРОВА. Як день, збігли роки, стрімко змінюючи сьогодні і завтра на «було». А скільки ж то всього було! Скільки довелося звідати, пережити, скільки судилося наробитися.

Велика Вітчизняна забрала у жінки коханого чоловіка, прирікши на вдовину долю. Хоч і гарні хлопці сваталися згодом, залишилася вірною справжньому й чистому коханню. Сама виховувала синочка. На тендітні жіночі плечі лягли будівництво хати, хліва, погреба. Односельці й нині стверджують, що була ювілярка господинею на всеньке село. А ще у колгоспі трудилася на совість, жодна робота її не минала: і буряки сіяла, і сипала міндобриво у сівник, і тягнула норму цукрових буряків, у жнива жала жито, скирту клала. Косила горох, а її син з іншими хлопчиками готували валки гороху для комбайна…
Найбільше багатство Марії Іванівни — син, невістка, троє онуків, багато правнуків.
Усіляких гараздів у столітню днину бажали іменинниці голова райдержадміністрації Жанна Кордас, керуюча справами Городоцької міської ради Ольга Бистрицька, в. о. старости села Стара Пісочна Галина Слісарук, представники «Агрохолдинг-2012» Микола Спліш та Леся Яцків, голова міської ради організації ветеранів України Любов Воротна, голова ради ветеранів села Стара Пісочна Галина Шатровська.
…Світилися очі від щирих побажань найрідніших і гостей, приємністю стали привезені подарунки. З роси й води Вам, дорога ювілярко. Нехай відміряний Всевишнім шлях буде прихильним.