Напередодні Дня родини* нам удалося поспілкуватися з сім’єю, в якій усі чоловіки захищають Україну від ворога. Наша розповідь про офіцерську династію Герасимчуків зі Старокостянтинова.
Голова родини Сергій Володимирович (начальник відділу зберігання Центральної автомобільної бази зберігання та ремонту — авт.), — досвідчений фахівець своєї справи. Через його руки пройшли сотні зразків військової техніки, відновленої спеціалістами підрозділу. Особливо важко було на початку війни, коли новостворені батальйони вкрай потребували автомобільної техніки. Військові ремонтники працювали і вдень, і вночі, вкладаючи в кожне авто частку своєї душі. У складі ремонтних бригад Сергій Володимирович неодноразово бував на Сході. Серце досвідченого офіцера рвалось на шматки: надважливі завдання на службі і хвилювання за старшого сина Олексія. Адже молодий випускник Львівської Академії Сухопутних військ з перших днів воював у складі житомирських відчайдух.
Олексій з дитинства захоплювався спортом, як і всі хлопчаки мріяв стати вправним футболістом, був одним з найперспективніших вихованців ДЮСШ. Але довго не роздумуючи, після закінчення школи вступив на факультет ВДВ. За рік до війни молодий офіцер-десантник потрапив до 13-ого окремого аеромобільного батальйону.
Літо 2014-го — перше літо війни… Бої за гору Карачун , визволення Слов’янська, Краматорська, Красного Лиману та багатьох інших населених пунктів. Взвод Олексія у складі 95-ої окремої Житомирська аеромобільної бригади пройшло 470 км знаменитого рейду**, з яких 170 км, з постійними боями, тилами ворога. «Притупились усі почуття, основним було вижити самому та зберегти життя побратимів», — неохоче пригадує Олексій.
У січні 2015 його батальйон брав участь в штурмі шахти “Бутівка”, звідки ворог поливав вогнем «кіборгів» Донецького аеропорту та обстрілював Авдіївку. Три місяці потому, Олексій обороняв легендарну шахту-цитадель, а згодом надавав вогневу підтримку захисникам ДАПу на іншій ділянці.
Наразі капітан Олексій Герасимчук проходить службу у навчальному центрі ДШВ, передає свій бойовий досвід курсантам та ретельно навчає їх бойовому мистецтву. Одружився, має маленького синочка. Не дивлячись на свій молодий вік, це вже сформований, цілеспрямований та досвідчений офіцер.
Шляхом батька та старшого брата пішов і молодший з Герасимчуків — Андрій. Він міг стати айтішником чи юристом (бали, набрані на ЗНО, забезпечували вступ до найпрестижніших вишів), але приклад найрідніших людей зробив свою справу, — хлопець вступив до військової академії Одеси. Цьогоріч наймолодший із династії Гересимчуків отримав лейтенантські погони, а з ними і призначення до однієї з частин Коломиї. У Андрія немає бойового досвіду, але є величезне бажання продовжувати родинну справу, розпочату батьком та гідно підтриману старшим братом.
* Український День родини відносно молоде свято і відзначається з 2012 року. Відповідний Указ Президента України був підписаний 30 грудня 2011 року. Святкування цього дня має щорічний характер і встановлено на 8 липня.
** Згідно з офіційною інформацією, десантники здійснили найдовший рейд у військовій історії світу. Найважливішим досягненням стало розблокування та створення коридору для виходу з оточення підрозділів на кордоні. Завдяки вмілим діям десантників і піхотинців, з оточення вийшло 3 тисячі осіб та понад 250 одиниць техніки.