У їхній родині кожен має вишиванку. І не одну. Лише свято якесь — відразу вишиванку одягають. На фото — Яна Кохан, учениця Віньковецького НВК. Вона уже, вважай, семикласниця. А фото зроблене на перший дзвоник, ще першого вересня минулого року. Останнього, на жаль, не було, як, власне, й у всіх — карантин завадив.

І цим дуже засмучена мама Яночки, Наталія Миколаївна, яка працює вчителькою початкових класів у НВК. Її клас цьогоріч — випускний. Тож у четвертокласників було багато планів і мрій про святкування свого першого шкільного випуску. Однак усе відбулося дистанційно. Але тішить одне — діти усі хотіли до школи! Без живого спілкування ніяк!
Так само не змогли відзначити і День вишиванки. Але є фотографії з минулих років, є у шафі вишиванки, які гріють душу і додають сил. Особливо дорогі ті, які вишиті власними руками. Тому голова родини Василь Миколайович дуже цінує сорочку, яку вишила для нього його старша дочка Ліна (вона навчається у магістратурі у Чернівецькому національному університеті, але зараз теж на карантині). Адже кожна мітка на полотні — мов дотик до серця, рідного й люблячого.
Це нерозривний зв'язок із родиною, з рідною українською землею. Єднаймося, вишивані серця!