Чи не з перших днів свого існування радянська влада намагалася монополізувати випуск горілки, вела боротьбу з самогоноварінням. В одному з архівних документів вичитав такі факти: лише протягом 1923-1924 рр. працівники міліції України провели 198136 обшуків, затримали 68397 самогонників, відібрали 82570 апаратів, зафіксували 32731 випадок самогоноваріння. З самогонщиків тільки за 1924 рік було стягнуто 630446 рублів 66 копійок штрафу.
Прикро, але самогонна напасть не полишає нині вже самостійну і незалежну Україну. Ні для кого не секрет, що самогоноваріння у нас стало явищем надзвичайним, особливо у сільській місцевості, де самогон продовжує виконувати роль «твердої валюти». Ось і топиться в горілці українське село, яке споконвіку було осередком працьовитості, сумління і чесності. Усе більше і більше кланяються «скляному богові» молоді люди, часто-густо за бабусину чи дідусеву пенсію, або за гроші, надіслані з Польщі чи Італії батьками. Тягу до оковитої вони пояснюють безробіттям, неможливістю реалізувати себе в улюбленій справі, у житті.
П’ють самогон і різний сурогат, ризикуючи життям, люди, для яких ціна легальної горілки (найдешевша "казьонка" коштує 90 гривень) захмарна. Для них потенційний ризик втратити здоров’я, а то й життя — ніщо порівняно із пляшкою самогону за 25 чи 30 гривень.
Якось, перебуваючи у справах в одному із сіл Кам’янеччини, просто для цікавості, запитав у перехожого, де можна купити пляшку самогону?
– Зайдіть на «точку» до Галі, онде третя хата праворуч, – мовив спокійно чолов’яга і показав рукою «третю хату».
Ось так! Закон ринку ніхто не скасовував: є попит — буде пропозиція. І Галі, Люсі, Мані, Вані (а такі є у багатьох селах і, без сумніву, їх добре знають місцеві владці) з цукру, буряків, розведеного молдавського спирту, меляси приготують вам «будь-який каприз» за ваші гроші, щоправда, без усяких гарантій за наслідки після спожитого. До теми пригадався один анекдот. Така собі старенька бабця, власниця «точки» каже: «Купуйте хлопці мій самогон — він у мене добрий. Усі, хто пили — хвалили. Царство їм небесне...». За інформацією директора Кам’янець-Подільської районної лікарні Віталія Шевчука, у минулому році медикам довелося «витягувати» майже з того світу 60 жителів Кам’янеччини, за 7 місяців року нинішнього – уже чотири десятки любителів «зеленого змія» (населені пункти Жванецької, Китайгородської ОТГ, Кам’янської, Кульчієвецької сільських рад та інші), переважна більшість з яких від 18 до 30 років, мали алкогольне отруєння. Не зовсім втішну статистику навів і лікар-нарколог району Володимир Долинський – наразі в його службі на обліку 1112 осіб, із них – 97 жінок, знову ж таки, більшість із них працездатного віку. За даними консультантів з питань залежності від алкоголізму щороку в Україні від пияцтва вмирає понад 40 тисяч осіб.
Серйозною, можна сказати, новою проблемою нині стають випадки, коли власники мотоблоків, а їх кількість у кожному селі щороку збільшується, мопедів сідають за кермо «залізного коня», хильнувши чарку-другу, звичайно ж, не "казьонки". Скажімо, за 7 місяців нинішнього року за керування такими транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння працівниками поліції на порушників було складено 78 протоколів. Ледь не трагедією закінчилася минулорічна дорожньо-транспортна пригода, яка сталася в районі на польовій дорозі між селами Кам’янка і Оленівка, коли «хазяїн» мотоблоку напідпитку перевозив на причепі не лише зібрану на городі сільгосппродукцію, а й …трьох дітей.
А що вже говорити про насильство в сім’ях, різні хуліганські вчинки, крадіжки, які виникають у багатьох населених пунктах на грунті пияцтва.
Як зазначив у нашій розмові інспектор сектору превенції Кам’янець-Подільського райвідділу поліції, старший лейтенант поліції Олег Горбанюк, боротьба із самогоноварінням для співробітників поліції нині є одним із пріоритетних напрямів діяльності. Вже цьогоріч дільничними офіцерами, патрульними поліції за вживання спиртного, появу у стані алкогольного сп’яніння у громадських місцях було складено 432 протоколи на порушників антиалкогольного законодавства, із них на 14 неповнолітніх, за що вони (за дітей, відповідно, батьки) зазнали певних покарань. 48 жителів району згідно з чинним законодавством були притягнуті до відповідальності за зберігання спиртних напоїв у своїх домогосподарствах та за придбання самогону.
Офіцер навів і таку цифру: на порушників антиалкогольного законодавства працівниками райвідділу поліції накладено штрафних санкцій на суму 1,2 мільйона гривень, з них майже 300 тисяч гривень стягнуто добровільно.
Проте як не парадоксально, але усі названі санкції, постанови і закони, які ухвалюються на різних рівнях, є не зовсім ефективними. Село продовжує спиватися. На переконання Олега Горбанюка, для вирішення проблеми, яка наразі стає в Україні глобальною, потрібно розробити комплексну програму, значно підвищити відповідальність за виготовлення, зберігання і збут самогону, внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративну відповідальність, і штраф має накладатися не 17 чи 51 гривня (?!). Але для цього має бути воля влади і парламентарів. Не слід стояти осторонь вирішення питання і органам місцевого самоврядування, громадським організаціям, керівникам навчальних закладів, власне, суспільству в цілому. Адже лише спільними зусиллями можна, якщо не повністю, то хоча б суттєво подолати згубну пристрасть до спиртного наших співвітчизників.
Gismeteo 
