Із сімдесяти прожитих років Петро Буджерак, житель Ізяслава, півстоліття присвятив професійному бджільництву.
Ще в шкільні роки Петро під час літніх канікул часто бував на колгоспній пасіці села Тернавка, якою декілька десятиріч керував досвідчений і мудрий Олександр Опанчук. Саме тоді відкрив Петро для себе таємничий, навіть магічний світ і почав пізнавати життя трудолюбивих комах.
Після закінчення школи вступив до технікуму, а в 1970 році почав працювати головним зоотехніком із бджільництва Ізяславського району. Заочно закінчив факультет бджільництва Київської сільськогосподарської академії.
Завдяки організаторському таланту Петра Буджерака район посів друге місце в Україні за валовим обсягом зібраного меду. Пасіки
Ізяславщини за всіма показниками неодноразово ставали найкращими на Хмельниччині.
Петро Григорович залучив до пасічникування десятки людей, завжди з готовністю допомагає колегам, ділиться з ними новітньою інформацією.
А щодо проблем, з якими стикаються бджолярі Ізяславщини, досвідчений пасічник каже, що не всі фермери дотримуються чинного законодавства, обробляють медоносні рослини під час цвітіння високотоксичними хімічними препаратами. Це призводить до масового знищення робочих бджіл. Іноді гинуть цілі пасіки. Проте дуже складно довести вину зловмисників.
Взірцем порядності можуть стати фермери сусідньої Білогірщини, каже Петро Григорович, які ще й платять пасічникам за сприяння в запилюванні бджолами ріпаку і соняшника. Адже врожайність сільськогосподарських культур завдяки цьому зростає майже в півтора раза.
На думку Петра Буджерака, сьогодні встановлена дуже низька, необґрунтована закупівельна ціна на мед. Якщо ситуація не зміниться, пасічникування стане нерентабельним. Цього допустити не можна. Україну без меду навіть важко уявити.
Gismeteo 
