Є люди, присутність яких ти обов’язково відчуватимеш, навіть якщо ви розділені відстанями, навіть, якщо нагода побачитися випадає вкрай рідко.
До таких якраз і належить Анатолій Лисий. Багаторічний фотокореспондент «Радянського Поділля» і послідовниці газети – «Подільських вістей». Не помилюся, якщо скажу, що його ім’я було відоме в кожному куточку області. Бо ж у часи підвищеного попиту на друковане слово, наша газета мала 120-тисячний тираж, якщо ж припустити, що один екземпляр читали 2-3 людини, то зрозуміло, наскільки широкою була любов до головного часопису області і скільки людей дивилися на різні події, своїх земляків очима Анатолія Лисого.
Це тепер, в епоху гаджетів, кожен може фіксувати мить життя навіть без особливих навичок. Раніше це була перевага фотомайстрів, котрі зналися на секретах проявлення фотоплівки, і котрих, без сумніву, Бог нагородив особливим даром.
Відрядження з Анатолієм Лисим завжди були особливими. Особисто мені здавалося, що чи не в кожному селі у нього є знайомі, що немає керівників різних рівнів, з якими б не спілкувався. А скільки різних історій підкидала йому професія, неспокійне життя, їх вистачало на години спілкування.
Мабуть, не лише професійне чуття, а й природна допитливість, спостережливість допомагали йому помічати те, що висковзувало з поля зору інших. А ще – винятково добра душа, яка завжди горнулася до рідного краю, до традицій народу, до пісні української. Одні з його улюблених «Чорнобривці» та «Ми підем, де трави похилі», до прикладу, завжди згадують саме у виконанні Анатолія Адольфовича. Винятковою можна вважати ще одну рису характеру Анатолія Лисого – відданість. Відданість професії, дружбі, родині.
Бо хоч нині наш досвідчений фотограф на заслуженому відпочинку, про колектив не забуває. Читає, аналізує кожну публікацію, обов’язково ділиться враженнями, коли телефонує. І, головне, – підтримає, розуміючи, як непросто, як важко «випікати» наш журналістський хліб.
У домашніх альбомах кожного з нас зберігаються десятки фотографій, зроблених Анатолієм Лисим. Береш у руки, переглядаючи, і, здається, відчуваєш особливе тепло. Не лише тому, що на них ми значно молодші, а й тому, що погляд майстра вихопив особливо приємну та пам’ятну мить, яка й закарбувалася у світлині.
Нещодавно Анатолій Адольфович Лисий відсвяткував 80-ий день народження. Увесь наш колектив «Подільських вістей», друзі зичать ювіляру, щоб якомога більше у його житті було прекрасних, по-доброму зворушливих моментів. Щоб при здоров’ї міцному зустрів ще не один славний ювілей. І щоб натхненням завжди були рідні люди, рідна пісня, рідні «Подільські вісті».
Gismeteo 
