Саме завдяки своїй професії журналісти «Подільських вістей» змогли знайти чи не в кожному з колишніх районів області добрих друзів, познайомитися з людьми, спілкування з якими завжди залишає добрий слід. І коли наші відрядження пролягають на Теофіпольщину, разом з колегами не проминаємо можливості бодай трішки часу відвести на зустріч з родиною Петринюків, яку вважаємо давніми і вірними друзями газети. 

Історія глави родини Петринюків – Василя Андрійовича варта особливого захоплення. Простий хлопець, без впливової підтримки, без протекцій, зумів стати керівником одного з найкращих господарств, яке досягало рекордних показників. Недаремно відомому аграрію Василю Петринюку за здобутки в сільському господарстві було присвоєно високе звання Героя України.
– Я завжди був дуже вимогливим. Не всім це подобалося. Не терплю нехлюйства, безвідповідальності. Бо з такими рисами нічого в житті не досягнеш. А кожен з нас повинен мати ціль, до чогось прагнути, – каже Василь Андрійович.
Незадовго після виходу Василя Петринюка на заслужений відпочинок запитала, чи не жалкує, що залишив роботу, адже не в його характері вилежувати на дивані перед телевізором.
– Що ти, в мене стільки планів! І відкладати їх не хочу, – чую у відповідь.
Оце величезне бажання наповнювати своє життя цікавим змістом, створювати, радіти новому і спонукало його висадити свій сад. Підбирав, леліяв унікальні сорти. А за тим захопився бджолярством. Такого смачного меду, як з власної пасіки, запевняє, раніше ніде не куштував. Згодом з’явилися в домашньому господарстві Петринюків овечки…
Проте чергове захоплення досвідченого аграрія, яким серйозно почав займатися цього року, зовсім незвичне.
– На одній із зустрічей мої хороші знайомі розповідали, що зайнялися розведенням равликів. Справа, мовляв, нова, але цікава, – розповідає Василь Андрійович. – Чому б і собі не спробувати? – подумав тоді я.
І вже з весни на п’яти сотках біля дому ми встановили дашки, під якими живуть і ростуть равлики. Їх завезли дуже малесенькими, як ікринки. На цій ділянці висіяли таку рослину, як перко, адже саме нею десь з місяць харчуються равлики. Після трав’яного харчування, їх перевели на спеціальний комбікорм, – роз’яснює господар. – А взагалі вдень равлики сплять, а харчуються вночі. Люблять вологість, тому щовечора забезпечували для них автоматичний полив, підігрітою на сонці водою.
Маточне поголів’я равликів, яке даватиме ікру, нині в глибокій сплячці, в приміщенні з відповідним температурним режимом та вологістю. Їхній сон триває півроку.
– Чи пробували на смак м'ясо равликів?
– Аякже. На першу дегустацію зібралася вся сім’я. Ми, українці, просто не звикли до споживання цього продукту. Та, думаю, з часом він увійде в наше меню. Європейці ж дуже цінують м'ясо равликів, адже в ньому багато корисних для людського організму речовин.
– А ще, стверджують спеціалісти, равликів застосовують для косметичних процедур, для омолодження.
– О, з такими питаннями ліпше звертатися до мого онука Івана. Він – спеціаліст із краси, – посміхається Василь Андрійович.
– То дідусь натякає на моє заняття, – каже Іван. – Нові ідеї в нашій сім’ї з’являються дуже часто. Тож одного дня я, мабуть, трошки ошелешив батьків своєю ідеєю про відкриття в нашому Теофіполі оздоровчого центру, в якому обов’язково мають бути рибки для процедур, – розповідає Іван Петринюк. – Якось мої друзі спеціально їздили в Хмельницький, бо дізналися, що в одному з закладів відпочинку на воді пропонують масаж стоп рибками. Повернулись розчарованими, бо рибок не було. Ось тоді й з’явилася думка створити оздоровчий центр, щоб не треба було їхати «за рибками» в інші міста. Ідея видалася нам цікавою, і ми взялися її реалізувати.
Багато зусиль доклали, але центр відкрили. Хто вже спробував масаж стоп рибками, кажуть, ефект помітний вже після кількох процедур. Загоюються тріщини, з’являється відчуття легкості в ногах. У ванночках із рибками встановлені потужні фільтри, необхідна система освітлення, знезараження, інше.
Також маємо у нашому оздоровчому центрі апаратуру для точкового масажу ніг. Тут працює й кваліфікований масажист із багаторічним досвідом. Застосовуємо ще й процедури з п’явками та інші, що поліпшують самопочуття, мають хороший оздоровчий ефект.
На жаль, коронавірус, карантинні обмеження не дозволяють широко розгорнути роботу оздоровчого центру, – додає Іван. – Та, головне, що він є у нашому рідному Теофіполі. Надалі на побажання людей зможемо розширювати спектр послуг. Можливо, буде у нас і масаж равликами, про який говорите, і який, за багатьма відгуками, справді має ефект омолодження.
Хтозна, які ще ідеї завтра візьметься втілювати хтось із великої дружної родини Петринюків, адже вони переконані, що урізноманітнювати своє життя, знаходити справу до душі, під силу кожному з нас.