Провели в останню путь... Поховали молодого захисника... Батька і чоловіка, сина... Саме такими заголовками рясніють газети та соцмережі. Чи не забагато крапок там, де має бути одна — Україна без зрадників? КРАПКА. Одна. Жирна крапка. Адже за кожним таким повідомленням людське життя, яке ніколи не повернеться, сльози на обличчі дитини, яку вже ніколи не обійме батько, постійний сум і чорна хустка до кінця життя на голові сивої матері.

Тисячі ненароджених дітей забрала російсько-українська війна, мільйони несказаних слів «люблю», мільярди посмішок українського народу. Хмельницький здригається від слів і дій, які мають сепаратистський відтінок. Нічого не вчить історія? Чи, може, ми досі ще спимо? Але чиїми тоді прокинемося? І чи українцями? Кого будемо звинувачувати, коли доведеться ховатись у підвали і погреби? Все ще користуємось у спілкуванні російськими (читати — ворожими) висловами, все ще поширюємо в соцмережах пости на ворожій мові. Може досить російського бруду? Чи не час цитувати неперевершених Ліну Костенко, Тараса Шевченка і Лесю Українку? Й поважати нарешті себе? Хочеться жити, але життям людини, про яку турбується держава, а не існуванням, коли заробітна плата (якщо є робота!) 5 тисяч гривень, а комуналка — 4 тисячі. Це в кращому випадку. І вже потрібно думати, купувати хлібину чи заходити в аптеку. І одягаються в кімнаті тепліше, щоб менше платити за газ, або щоб не замерзнути у власному будинку. Адже не в кожного є собака, якого можна продати, щоб заплатити за опалення. Хоча, про яку меншу плату може бути мова, коли залишається плата за транспортування газу по трубах, прокладених за кошти людей? Та і якість газу є сумнівною — кубометри рахуються, а тепла-то немає! На останній сесії Білогірської громади депутати прийняли звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів з вимогою зменшити ціну на газ, відмінити плату за його транспортування та повернути пільгову плату за електроенергію в межах 30-кілометрової зони навколо атомної електростанції. Що ж, рішення мудре, депутатський корпус турбується про свого виборця, але чи потурбуються про громадян України ті, від кого залежить виконання даного звернення? 2 лютого  2021  року Президент Володимир Зеленський підписав указ про застосування санкцій щодо телеканалів 112, NewsOne і ZiK. Цим телеканалам заборонено здійснювати мовлення протягом 5 років. І відразу з’являються повідомлення про можливість перегляду їх іншим способом. В Україні проросійські канали. Чиї прихильники їх дивляться і кого ми фінансуємо? І поспішаємо в дитинстві подорослішати, закінчити школу і вступити до вишу, знайти високооплачувану роботу (або хоча б яку-небудь), дожити до пенсії і чекаємо, щоб швидше минула зима і менше платити за газ, а на зекономлену пенсію купити гостинця внукам, щоб не було перед ними соромно за те, що, маючи 40 років стажу, залишились на узбіччі життя не потрібними державі. Чи таким коротким уявляли собі життя ті батьки і сини, які берегли Україну від російського злодія і яких додому привезли у труні? А скільки ще буде? Жорстоко? Можливо. Але таке тепер наше життя. Ми маємо думати, кого хочемо бачити при владі, тоді «провели» і «поховали» буде біологічним завершенням, а не військовим. Шануймося. Україна має бути вільною. Без зрадників. Крапка.