Ще в школі часто замислювався над тим, ким же я хочу стати в майбутньому та з чим пов’язати свою долю. Бо як же прикро помилитися у виборі майбутньої професії! На мою думку, саме професія поліцейського є однією з найбільш відповідальних і небезпечних у світі, але до того ж — це прекрасна можливість кар’єрної самореалізації, встановлення справедливості у суспільстві та рівноправності для кожного. Тому після закінчення Хмельницького колегіуму імені Володимира Козубняка вирішив вступити до Одеського державного університету внутрішніх справ, адже це один з найстаріших навчальних закладів системи МВС, що має найвищий IV рівень акредитації. Цікаво, що будівля головного навчального корпусу університету є пам’яткою архітектури і була зведена ще у 1874 році.
Сьогодні, вважаю, в Україні на правоохоронців покладаються великі надії, бо вони покликані захищати правопорядок у своєму місті та державі загалом. Адже так хочеться жити в країні, де головним пріоритетом буде законність та правопорядок.
Я мрію зламати всі старі стереотипи про «мусорів», «лягавих», «перевертнів у погонах», «хабарників»... Прикро, що у людей склалася хибна думка про цю настільки потрібну і вкрай важливу професію, а все через те, що окремі категорії осіб займалися обманом, протиправними діяннями, перекручуванням закону, були некомпетентними та порушували принцип професіоналізму. На сучасному етапі і професія поліцейського дуже змінилася, зокрема, вимоги до її представників. Знаю, що бути поліцейським — непросте завдання, адже цей фах вимагає відповідальності, здатності аналітично мислити, абсолютного знання законів та вміння давати їм правильне тлумачення, фізичної витривалості, хорошої реакції, міцної психіки та сили волі. Все це, ми, курсанти, отримуємо в стінах нашого університету та під час проходження практики в підрозділах Національної поліції України.
У поліцію випадкові люди не йдуть! Тут служать тільки за покликанням душі. Бо це не просто робота, це своєрідний хід думки і спосіб життя. Поліцейський — це та людина, яка кожного дня ризикує своїм здоров’ям та життям, заради особистої безпеки кожної людини.
Попри всі складнощі, я не вагаюсь, — присвятити себе захисту спокою і порядку в країні. Навпаки, все це певним чином підсилює бажання щось змінити, стати кращим, сильнішим духом, бути дійсно корисним людям, професії, Батьківщині.
На завершення мені хочеться подякувати моїй родині — батькам Нілі Іванівні, Володимиру Григоровичу; друзям, педагогічному колективу Хмельницького колегіуму ім. Володимира Козубняка, викладацькому складу ОДУВС за розуміння, підтримку, професійність та чесність.
Gismeteo 
