Василь Овчаренко – наш давній шанувальник (іще з 1960-х) з села Требухівці, що на Летичівщині, був приємно здивований зустрічі з журналістами «Подільських вістей», бо ж не часто тепер приймає гостей.
Чоловік проживає сам, адже ще 28 років тому не стало його дружини Майі Іванівни, з якою народили й виховали двох дітей – доньку та сина. Тож тепер він тішиться кожному дзвінку від рідних, особливо онуків, яких має аж сім.
Василь Федорович народився в 1933 році на Чернігівщині, проте доля закинула його на Хмельниччину, точніше, після закінчення Прилуцького технікуму гідромеліорації його направили працювати в Хмельницьке обласне управління сільського господарства. Потім протягом двох років займався будівництвом гідроспоруд, далі – служба в армії. Після чого працював і районним меліоратором в тодішньому Меджибізькому районі, і майстром на гідроелектростанції з ремонту електрообладнання. Згодом його життєва дорога привела на Старосинявщину, де спочатку був головним інженером, а потім начальником району електромереж.
До виходу на пенсію він трудився у колгоспі в Требухівцях.
Відрадно, що тепер, перебуваючи на заслуженому відпочинку, діти й онуки не забувають батька й дідуся, навідуються, по можливості допомагають, вітають із усіма святами. «Так приємно чути добре слово від найрідніших, – каже Василь Федорович, – щоразу душа наповнюється і радіє від цього».