Директор Кам’янець-Подільського РЕМ Георгій Грубі належить до таких людей, які своє життя будують чітко і спрямовано, сповідуючи принцип, який ще нікому не вдавалося спростувати: тільки праця, наполеглива праця і високий професіоналізм можуть привести до успіху і визнання. Підтвердження цьому — весь трудовий шлях, який він пройшов від рядового інженера підприємства до керівника одного з найбільших виробничих підрозділів АТ «Хмельницькобленерго», увінчання його вагомих виробничих досягнень багатьма нагородами та відзнаками.

 Народився Георгій Борисович у славетному місті Лева в шляхетній сім’ї з глибоким чеським корінням. Після закінчення школи вступив у Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут і став не лише одним з кращих студентів факультету механізації сільського господарства, а й завзятим спортсменом вишу, неодноразово захищаючи його честь на обласних та всеукраїнських змаганнях. Відтак молодий дипломований спеціаліст отримав направлення на завод «Сільгоспмаш», де й розпочалося фахове зростання з посади інженера. Відслуживши строкову службу в армії, знову повернувся на уже рідне підприємство, де його чекали й довірили очолити один із найскладніших виробничих підрозділів — електромеханічний відділ.
 Та небавом його призначили головним інженером ПМК № 6 тресту «Хмельницькспецсільгоспмонтаж». Відтак були одна за одною нові, відповідальніші та складніші сходинки професійного кар’єрного зростання — посади начальника пересувних механізованих колон № 245, № 46. Саме очолюваними ним колективами на Хмельниччині було проведено масштабний обсяг меліоративних робіт, у сільгосппідприємствах Кам’янеччини споруджені та змонтовані зерноочисні та тваринницькі комплекси, потужний міжгосподарський комбікормовий завод у селі Шутнівці, газифіковано десятки населених пунктів нашої області.
 Важливою віхою у житті Георгія Борисовича стала діяльність на посаді голови районної державної адміністрації, де під його керівництвом було багато зроблено для Кам’янеччини, район, який пас задніх, посів перші місця за більшістю показників соціально-економічного розвитку.
 Та з особливою повнотою розкрився талант Георгія Грубі як керівника високого рангу, фахівця нової генерації, успішного менеджера на посаді директора Кам’янець-Подільського району електричних мереж, на яку він був призначений 22 роки тому. Завдяки його прекрасним організаторським здібностям, великому досвіду на керівних посадах, впровадженню інновацій у виробництво, вимогливості до себе і підлеглих очолюване ним підприємство нині є одним з найуспішніших в акціонерному товаристві «Хмельницькобленерго». Досить сказати, що за ці два десятиліття у нас значно покращилася енергозбутова робота, регулярно виконується норматив технологічних витрат електроенергії в мережах району, активно впроваджуються передові методи експлуатації ліній електропередач та енергетичного устаткування, при цьому особлива увага приділяється питанням забезпечення безперебійного та надійного енергопостачання споживачів району, поліпшенню соціально-побутових умов для працівників РЕМ.
 Під керівництвом Георгія Грубі за останні двадцять років побудовано, реконструйовано та відремонтовано понад 1400 км повітряних ліній електропередач, замінено близько 8000 електроопор та 520 км проводу, відремонтовано 685 підстанцій, перекрито понад п’ятдесят трансформаторних підстанцій, завдяки чому значно поліпшилася стабільність і якість обслуговування споживачів електричної енергії міста та району.
  Нині ім’я Гергія Грубі добре відоме не лише на Кам’янеччині, серед енергетиків Хмельниччини, а й в Україні. Він користується заслуженою повагою та авторитетом у трудовому колективі, бере активну участь у громадському житті міста та району, неодноразово обирався депутатом районної ради. Йому присвоєно звання почесного громадянина Кам’янець-Подільського району, почесного професора ПДАТУ, він нагороджений високими відзнаками Міністерства палива та енергетики, обраний членом-кореспондентом Академії енергетики України. За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток енергетичної галузі присвоєно звання заслуженого енергетика України.
 Сьогодні наш шановний керівник може пишатися собою, адже, крізь усі життєві труднощі, він зумів пронести свою честь, ім’я, не заплямувавши совість, спільно з дружиною Тетяною Василівною — гарно вихованими дітьми Ольгою та Іваном, онуками Наталією і Єгором, правнучком Максимом, і звичайно ж, спорудженим будинком, виплеканим садом, прекрасною пасікою…