Воїнів не буває колишніх, переконані волонтери благодійного фонду «Мир та Добро». Саме тому уже багато років поспіль, вигораючи, проте не втомлюючись, живучи за свідомим «якщо не ми, тоді хто», раз по раз їдучи на передову, щоднини допомагаючи захисникам і їхнім родинам на мирній території, почасти беручи на себе функції держави, волонтери підтримують воїнів, доводять, що вони не забуті, що їхні подвиги мають велику ціну.
Минулої п’ятниці засновники фонду Микола Фрединський та Мар’яна Сенчук разом із військовим капеланом — настоятелем Хмельницького костелу Царя Христа Всесвіту отцем Миколою Лучинським побували на урочистостях з нагоди третьої річниці створення військової частини А1827 у Шпичинцях, на Деражнянщині. Привітали військових на чолі з командиром Віктором Діхтяренком. А 13 учасників бойових дій, які побували в горнилі війни у 2014-2016 роках, за особливі заслуги в захисті територіальної цілісності України нагородили відзнакою фонду «Віра, Честь, Україна».
Отець Микола подарував ікону Божого Милосердя й благословив на вірну службу народові України.
У суботу в Деражні провели ініційований самими воїнами АТО і ООС захід під назвою «Єднаємось не тільки на війні». Зібралися учасники бойових дій з усієї Деражнянщини. Насамперед кількома бригадами об’їздили побратимів, поклали квіти, скупою чоловічою сльозою промовчали, що та клята безглузда війна ще триває, і ніяк не вдовольнить свої пекельні апетити смерть, яка забирає цвіт нації. Затим біля фотографій загиблих об’єдналися в молитві, на знак вдячності подарували український прапор, підписаний воїнами, для музею російсько-української війни, що у костелі. Приїхало цього дня з пів сотні воїнів, із пам’яті яких не йде війна. Затим хлопці на природі варили шурпу, згадували, спілкувалися між собою і, що дуже важливо, зі священиком. Подібні заходи відтепер відбуватимуться часто, переконують волонтери, бо вони — потрібні.
«З метою допомогти запросили у неділю до костелу Царя Христа Всесвіту народного Героя, захисника України, добровольця Назара Опришка зі Львова. Цей 29-річний чоловік пішов на війну на самісінькому її початку, захищав Донецький аеропорт, відстоював Маріупольський напрямок… За роки війни був шість разів поранений, — розповідає Маріанна Сенчук. — Уже тривалий час мужній воїн бореться за своє життя... За кордоном провели трансплантацію нирки — свій орган синові віддала ненька. Богу дякувати, він прижився. Грошей пішло уже чимало. Добрі люди допомагали. Проте знову низка проблем. Потрібне оперативне втручання, яке коштує п’ять тисяч доларів, три з них Назар заробив сам — він працює. Ми вдячні усім парафіянам, які допомогли Назару зібрати гроші, підтримали молитвою завжди усміхненого вірного сина України».
Спілкуючись з цими людьми, які носять горде ймення волонтер, вкотре переконуюся: вони таки особливі — з неймовірними можливостями.
Gismeteo 
