Більшості полончан знайомий невисокий кремезний підліток, який майже кожного базарного дня разом із волонтерами збирає кошти для потреб АТО. Він був незмінним прапороносцем на всіх Народних Віче з часів Майдану. Десятилітній Володя Кукурудза виховується у родині активістів-волонтерів. До його будинку часто навідуються хлопці, які виконують свій громадянський обов’язок у зоні проведення АТО, з більшістю з них він товаришує і частенько зідзвонюється, розповідаючи про шкільні будні та місцеві новини. Разом з мамою та її подругами допомагає готувати смачні домашні страви хлопцям на передову, разом із татом розвозить посилки та передачі, допомагає вантажити їх у авто, що відправляються в зону АТО.

Володя організовував ровесників для виготовлення новорічних сувенірів для солдатів разом з однокласниками активно долучився до роботи з плетіння маскувальних сіток для бійців. Для участі у громадських заходах попросив маму пошити йому справжню військову форму. Але найдорожчим для п’ятикласника був жовто-блакитний стяг, який він за власні кошти придбав під час подій на київському Майдані. З ним  він побував  на Майдані наприкінці лютого минулого року, саме цей стяг розвиває на всіх місцевих Народних Віче. Проте без жалю віддав він його солдату Олегу із 72 ОМБР, який перед від’їздом на передову завітав до родини волонтерів, правда,  з єдиною умовою — щоб солдат повернувся живим і привіз прапор, розписаний побратимами.
     І ось довгождана та радісна подія сталася — під час чергової ротації солдат Олег привіз Володимиру прапор, трохи брудний та потріпаний, але цінний і символічний, адже він оберігав солдата та його побратимів. Вдячні бійці передали юному патріоту прапор, розписаний їхніми вітаннями та побажаннями. Найголовніші з них — щоб закінчилась війна, щоб усі повернулися додому живими та неушкодженими.