Хмельницька обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок відзначає свій сторічний ювілей.
Ми попросили голову президії ради облорганізації УТМР Григорія САГАЙДАКА розповісти про головну мету її діяльності, досягнення й проблеми. 

– Наша головна мета – охороняти, відтворювати, зберігати, раціонально використовувати державний мисливський фонд у наданих в користування мисливських угіддях, захищати спільні інтереси своїх членів, а також організовувати та проводити полювання, любительське й спортивне рибальство.
Не хвалюся, але з приємністю хочу сказати, що Хмельницька обласна організація УТМР входить у трійку кращих серед інших в державі в залученні мисливців і за фінансовими показниками. Щорічно один з первинних мисливських колективів краю стає призером у відповідному всеукраїнському конкурсі.
– Скільки мисливців і риболовів є в облорганізації УТМР?
– Нараховується 10 тисяч 390 членів, які об’єднані в 394 первинних мисливських колективи. Багато з них охоче залучається до заготівлі кормів дичині на зиму, виготовлення годівниць, до охорони звірів від браконьєрів та боротьби зі шкідливими звірами та птахами, які нищать молодняк тварин. Всім мисливцям щира вдячність за це, особливо кращим первинним мисливським колективам з сіл Користова Волочищини, Заслучне Красилівщини, Блидні Полонщини, Мирутин Славутчини, та із хмельницького заводу «Термопластавтомат». З районних організацій УТМР передусім варто відзначити Хмельницьку.
– Останнім часом у державі добре зарекомендувало себе спільне ведення мисливського господарства організаціями УТМР з юридичними та фізичними особами…
– Такий досвід маємо і ми. Успішно працюють мисливський колектив «Вепр» в лісовому урочищі Лисогірська дача, «Ортоленд» в урочищі Волосівці, «Фараон» та «Бекас» в лісових урочищах Сковородки, Самчинці, Семиреньки, Дудніково – Шкуропатово. Тут досить висока щільність кабанів, козуль, бо в розвиток мисливського господарства вкладаються чималі кошти, бо підгодівля дичини й охорона угідь поставлені зразково. Ведеться відеоспостереження за лісовими масивами й прилеглими територіями. Колектив «Вепр», що займається вольєрним розведенням кабанів, цього року випустив на волю тринадцять диких свиней.
– Знаю, що за кошти облорганізації УТМР, райрад товариства, небайдужих мисливців закуповуються й випускаються на волю фазани.
– Цим займаємося протягом десяти років. Тільки за останніх три заселили в природу понад дві тисячі двісті цих екзотичних птахів. Вони прижилися в угіддях Віньковецької, Волочиської, Деражнянської, Дунаєвецької, Ізяславської, Полонської, Хмельницької організацій УТМР.
– І які мисливські тварини є в угіддях, де ведете діяльність? Яка динаміка їх чисельності?
– Передусім зазначу, що в користуванні облради УТМР 1 мільйон 287 тисяч гектарів угідь, з них лісових – понад 160 тисяч гектарів.
Відрадно, що поступово зростає кількість козуль і особливо головного об’єкта полювання – зайця-русака, який переважно мешкає на полях. За матеріалами останньої таксації нараховується 2830 козуль і понад 42 тисячі зайців. У зв’язку з розповсюдженням африканської чуми свиней чисельність диких кабанів жорстко регулюється, але сьогодні є, приміром, незначно нижчою, ніж п’ять років тому. Зараз в угіддях мешкає 640 цих тварин.
Хоч і поступово, але зростає і чисельність заборонених до відстрілу сірих куріпок, на яких раніше полювали.
– Які, на вашу думку, Григорію Андрійовичу, головні перешкоди для зростання кількості диких тварин у наших лісах і на полях?
– Передусім, найбільшої шкоди завдає браконьєрство, особливо нічне полювання з-під фар машин, з використанням приладів нічного бачення.
Винищують молодняк диких тварин і птахів лисиці, сірі ворони, а також здичавілі пси, коти. Їх відстріл ще недостатній.
Багато дичини гине під час збирання сільськогосподарських культур, а іноді й через надмірне використання отрутохімікатів.
– Ще один вид діяльності товариства – любительське і спортивне рибальство.
– Так. У розпорядженні обласної організації є водойма Дубове-2 площею 32 гектари. Тут проводяться змагання з рибного лову та спортивно-любительське рибальство. Є водойми товариства й у районах, де можна гарно відпочити: у Старій Синяві – водойма «Христосово», Летичеві – водойма на річці Вовк, Ізяславі – водойма «Мислятин» а також водойми Дунаєвецької та Ярмолинецької організацій.
– Що плануєте зробити, аби підняти мисливське господарство на вищий рівень?
– Досвід Польщі й Німеччини свідчить, що поголів’я дичини швидко можна збільшити кількома шляхами. Передусім треба викорінити як явище браконьєрство, сільськогосподарську діяльність вести з урахуванням екологічних вимог. Держава повинна наділити первинні мисливські колективи усіма правами господаря угідь.
Щодо наших першочергових кроків, то зосередимо зусилля на залученні до мисливського господарства якомога більшого числа первинних мисливських колективів. Будемо й далі розвивати практику спільної діяльності з юридичними та фізичними особами.