Свій колектив начальник Староостропільського відділення зв’язку Олена Салій вважає особливим подарунком долі, бо ж працювати з людьми, яких об’єднує взаємоповага, взаємовиручка, це й справді величезне везіння. Тут вдало поєдналися і ті, хто працює на пошті понад двадцять чи десять років, і ті, хто відзначатимуть лише першу річницю роботи в цьому відділенні зв’язку.
– Атмосфера у нас дружна. Нема заздрісників, немає недоброзичливців, навпаки – відчуття, наче ми серед рідних людей, у своїй великій сім’ї, – розповідає Олена Миколаївна.
Сама вона й не думала, що пошта стане тим місцем, де зможе розкривати свої здібності. Свого часу Олена Салій здобула технічну освіту, навчаючись у Вінниці. Другою стала економічна. Та попри це, вміння спілкуватися з людьми, вміння переконувати, бути порадником, вона вважає чи не найголовнішою освітою, що здобувається на практиці, і яка пробуджує особисті якості людини.
– Я помітила, якщо з людьми по-доброму, то й вони переважно відповідають тим же. Трапляються, щоправда, різні ситуації. Бачиш, що хтось переживає чи роздратований, але нам, працівникам пошти, необхідно завжди виявляти стриманість, ввічливість, тобто попри будь-яку ситуацію справляти позитивне враження.
А коли чуєш подяку від людей, повірте, так приємно, ніби крила виростають. Тому кожен з нас за свою роботу хоче отримати як нагороду таке просте і водночас важливе слово “дякую”.
Свій колектив керівник відділення зв’язку вважає особливим і тому, що в одній команді з дев’ятьма жінками листоношею працює і чоловік – Микола Заїка.
– Як правило, поштові відділення тримаються на жіночих плечах. Побачити чоловіка-листоношу – велика рідкість. А Староостропільське відділення може цим похвалитися, – каже Олена Миколаївна. – Бо ж наш Микола Миколайович – людина-золото. Добропорядний, із щирою душею, великим серцем. Дуже приємно, що саме він став переможцем розіграшу серед листонош у “Подільських вістях”, адже заслуговує на подяку за сумлінну працю на всі сто, – додає вона.
Миколу Заїку добре знають чи не в кожній хаті Йосипівки, де він працює листоношею. В селі майже шість десятків літніх людей, яким Микола Миколайович доставляє пенсії, продукти, ліки і, звісно, газети.
– Я по-доброму вражений односельцями, які газету сприймають як щось невід’ємне в їхньому житті. Передплачують “Подільські вісті” багато років і залишаються вірними газеті за будь-яких обставин. Читання свідчить про внутрішню інтелігентність людини, – переконаний Микола Заїка.
Інтернет не замінить правдивого друкованого слова – не раз наголошує він своїм трьом дітям. Дві доньки та син ще школярі, але батьки хочуть, щоб в самостійному житті вони завжди віддавали перевагу справжнім людським цінностям. До цих цінностей, зрозуміло, належить не лише освіченість, а й ставлення до людей, до тих, хто поряд.
Справжньою є дружелюбність, щирість, з якою в цьому колективі вітали Олену Салій із сорокаріччям, Миколу Заїку з перемогою в розіграші. Тут радощі й прикрощі діляться навпіл. Тут із особистого досвіду знають, що лише добром і можна прокладати шлях уперед.
Gismeteo 
