У військовій частині з охорони Хмельницької атомної електростанції служить незвичний воїн — Віктор Володимирович Шминдра.
Віктор Володимирович належить до людей, яких у народі з 2014 року називають кіборгами. У кінці листопада того пам’ятного року доброволець 95 окремої аеромобільної бригади разом із побратимами потрапляє на ротацію у так званий термінал Донецького аеропорту.
Вже на той час, як мовиться, сховатись було нікуди, адже 29 та 30 листопада відбувся штурм старого терміналу аеропорту. Українські захисники залишили приміщення старого терміналу та зосередились на території нового.
«Їхали на п’ять днів, але сталось інакше. Холод стояв градусів тридцять. Територія прострілювалась навпростець. Багато було поранених осколками бетону, що відлущувався від стін. Найбезпечніше було біля ліфта, бо він, як не як, залізний. Бувало, територію огортав їдкий дим, бо супротивник застосовував вогнезаймисті кулі. Мусили гасити вогонь. Відстрілювались, коригували вогонь нашої артилерії, пробували відбити у ворога його позиції. Найважче сприймалась тиша, бо вона віщувала недобре. Ворог знаходився від нас за метрів 700. Так тривало два тижні. У цім пеклі важко було не втратити здоровий глузд».
Водночас десь «уверху» внаслідок чергових мирних перемовин було досягнуто угоду про повне припинення вогню починаючи з 10 години 9 грудня. Згідно з цими домовленостями, відтепер залога Донецького аеропорту мала здійснювати ротацію через «зелений коридор» - блокпост сепаратистів та російських терористів.
«Сєпари» знали кількість захисників, якою зброєю ми користуємось. Бачив там горезвісного «Моторолу». Найважче дивитись на вбитих побратимів, яких привозили «насипом» у вантажівках…» Після нетривалої відпустки Віктор знову на передовій у с. Костянтинівка.
У цей час група командира 90-го батальйону Олега Кузьміних, який особисто відібрав добровольців, зробила невдалу спробу прориву до нового терміналу. Командир і більшість її особового складу героїчно загинула. У день прориву групи о 14:56 пролунав вибух у новому терміналі, три поверхи якого перестали існувати. Всередині вижили менше половини захисників з 55, що там залишалися. Останні 16 чоловік 21 січня 2015 року здалися в полон. Згодом на похоронах свого командира від його рідних Віктор дізнався, що Олег Кузьміних вважав його справжнім відчайдухом і гідним воїном.
Віктор брав участь у боях у Водяному, Опитному, ходив на зачищення території біля терміналу, знає як працює артилерія. 26 лютого у одному бою від вибуху міни втратив трьох товаришів.
У березні ворожа розвідка біля Опитного здійснила рейд у наш тил. Їх засікли на приладах нічного бачення, але вони розділились по групах і зникли. Снайпер поцілив у командира Максима Рідзанича. Забрали тіло лише наступної ночі. Згодом було ще чимало втрат.
Після звільнення у запас отримав орден «За мужність» III ступеня. Вступив у київський вуз на спеціальність «міське будівництво і господарство», бо хоче зводити нові будівлі для щастя і комфорту. Взяв "академку", щоб допомогти родині матеріально.
Він патріот не на словах, а за душевним покликанням, знає, що все в житті залежить від тебе самого.
Нині старший сержант Нацгвардії Віктор Шминдра несе службу у військовій частині 3043 по захисту Хмельницької АЕС. Станція у надійних руках охоронців миру і спокою.
Gismeteo 
