Кажуть затяті психологи, що чи не всі недуги лікують позитивними емоціями. Отже, і до ворожки не ходи: скоро українці будуть суттєво здоровішою нацією, перестануть статисти констатувати, що смертність у два з половиною рази перевищує народжуваність! Бо і культура, і мандри, і спорт — збадьорять та оздоровлять.

У жодному випадку не подумайте, що хочу звести нанівець чи применшити роль отого таки важливого жесту — преміювання за вакцинацію. Справа дійсно вагома. За те, що ти сам собі й оточенню зберігаєш здоров’я і продовжуєш життя, просто вакцинувавшись, платити тобі ніхто не повинен і впрошувати, ледь не на колінах, не мусять. Увесь світ визнав: вакцинація — єдиний вихід з тенет пандемії. Антивакцинатори мільйон карикатур поширюють по всіх усюдах, глузуючи з отієї тисячі за вакцинацію. Але вони й власне щеплення не визнають, вважаючи себе безсмертними, а соціально свідомих — недолугими…
Згоджуюся з тим, що далеко не кожен пересічний українець зможе скористатися бонусом. Бо, по-перше, не у всіх є смартфони, на яких можна встановити  програму «Дія», до якої й прив’язуватиметься та тисяча. По-друге, будьмо реалістами: обтяжений роботою селянин у яке кіно чи на яку виставу піде? Куди? У холодний, якщо зберігся, звісно, Будинок культури привезуть, як колись, кіно і крутитимуть? Чи поїде до театру в районний чи обласний центр. Та у нас є села, куди автобуси не щодня, не те, що кілька разів на день (щоб на виставу й назад), ходять. Або у фітнес-центри добратися. Та у них такий фітнес щодня по-господарству — руки-ноги відвалюються. Ну можна, звісно на подорожі. Якби були додаткові гроші, бо ж, окрім квитка на проїзд чи переліт, щось з собою треба мати у кишенях, де, на пенсії наші зважаючи, хіба вітру комфортно гуляти.
Зрозуміло і, погодьмося, виправдано, що така ініціатива влади, перш за все, — масштабна програма з підтримки бізнесу. Гроші дають опосередковано, через споживачів, вбиваючи двох зайців: демонструють вдячність людям, які вирішили вакцинуватися, і заохочують тих, хто ще вагається, а, по-друге, допомагають підприємцям, які найбільше постраждали від карантинних обмежень. Так, дасть Бог, чимало людей скористаються можливістю культурного відпочинку, даючи шанс на нормальне дихання вкрай потрібній галузі. Та і хто не любить театр чи подорожі, якщо відверто. А культура повинна бути на чільному місці, бо нівелювання її — прямий шлях до деградації. Але, певно, більшості з нас у нинішній нелегкий період хотілося б ліпше хліба замість видовищ. Дали б на тих чотири місяці, протягом яких, після отримання, треба буде використати заповітну тисячу, можливість придбавати хліб чи крупи, чи які вітаміни в аптеці (хоч аптечний бізнес розвивається на славу). Он сусідці моїй обстежитися вкрай треба, щодня все гірше почувається, та ніяк коштів назбирати не може, їй би бодай на МРТ чи які аналізи ті кошти. Таких людей чимало. Багато воліли б, аби ці гроші на лікування онкохворих діток перерахували. А мій сват каже, було б непогано, якби людям, яким до театрів добиратися далеко й господарство не пускає, дали які сертифікати у книжкові магазини (Богу дякувати, на книжки, з’ясовується, можна) чи на передплату періодики. Передплатили б ми кілька газет, то цілий рік читанням насолоджувалися б. Може, ще й таку функцію ввімкне держава у смартфоні, хтозна. А поки — однозначно вакцинуймося. Ми мусимо зупинити цього монстра.