Те Новоріччя Тетяна пригадує з якимось невимовно радісним трепетом серця. І не лише через незабутні спогади його традиційного святкування в колі родини, а через пророче, загадане під передзвін годинника найзаповітніше бажання – успішно закінчити у прийдешньому році гімназію та… стати правоохоронцем. І мрія дівчини здійснилася. Звичайно ж, цьому передували, сприяли неабияка наполегливість та сумлінність у навчанні, робота охоронцем в одному із банків у Дунаївцях, отримання серйозного багажу професійних знань у школі міліції та Національній академії внутрішніх справ, і спорт, яким жила, котрому віддавала увесь вільний час.
– Коли мене запитують, що вплинуло на мій вибір професії, не вагаючись відповідаю – спорт, без якого не можу уявити свого життя, адже я з дев’яти років почала професійно займатися різними видами бойових мистецтв. З часом стала виступати на всеукраїнських і міжнародних змаганнях, виборола титул чемпіонки України, Європи та світу з рукопашного бою та військово-спортивних багатоборств, здобула звання майстра спорту України з панкратіону, кандидата у майстри спорту з бойових мистецтв. А ще з дитинства не могла закривати очі на несправедливість, брехню, непорядність, – каже сьогодні прес-офіцер Кам’янець-Подільського районного управління поліції Тетяна Чубар. – Тобто мій вибір, моє покликання носити поліцейську форму і робити все задля того, аби у державі домінували закон і правопорядок. Вибір не був випадковим, а цілком свідомим, про нього ніскільки не жалкую.
У 2009 році її прийняли на роботу в патрульну службу Кам’янець-Подільського міськвідділу міліції, де якраз створювався кінний патруль. І небавом разом з колегою Ольгою на конях вже охороняли громадський порядок в історичному передмісті Кам’янця.
Невдовзі їй доручили очолити патрульну службу у рідних Дунаївцях, і ще зовсім молодою вона стала єдиною жінкою-міліціонером в області, яка обійняла таку відповідальну посаду. А коли в Хмельницькому розпочався набір до патрульної поліції, подала документи і з легкістю пройшла всі етапи відбору. Більше того, її призначили командиром роти, віддавши в підпорядкування шість десятків молодих правоохоронців. Згодом працювала оперуповноваженою карного розшуку Дунаєвецького відділу поліції, начальником сектору реагування патрульної поліції, інспекторкою з кадрового забезпечення з обслуговуванням Новоушицького поліцейського відділення.
У зв’язку з територіальною реформою, на початку 2021-го року капітан поліції Чубар отримала пропозицію стати старшим інспектором з комунікації, прес-офіцером новоствореного Кам’янець-Подільського управління поліції. Тож наразі активно співпрацює із регіональними та місцевими ЗМІ, на їх сторінках всебічно висвітлює діяльність правоохоронців Кам’янеччини. Не так давно її було прийнято в члени Національної спілки журналістів України. Не буде повною розповідь про героїню нашої оповіді, якщо не сказати, що вона пише чудові вірші, один із яких пропонує читачам «Подільських вістей».
…Поцікавився у Тетяни, як зустрічатиме прийдешній Новий рік, на що вона відповіла, що має свою традицію: Новоріччя зустрічати на чергуванні. А відзначення новорічних свят з подарунками під ялинкою, шампанським і олів’є обов’язково буде, як завжди у колі сім’ї – чоловіка, з яким прожили вже 10 років, дітей. Та це буде першого січня. Тетяна бажає усім подолянам, щоб настав довгоочікуваний мир в Україні, здоровими і щасливими росли діти, аби нарешті світ поборов пандемію, а люди стали одне до одного добрішими…
Все заснуло, вкрите теплим пледом…
Сонце через хмари вечір гріє.
Хай твоє життя не було медом,
Але до небес здіймали мрії.
Губишся часóм у власних стінах.
Забуваєш, хто ти в цьому світі.
Як дитячі рани на колінах,
Заживають спогади розбиті.
Десь вночі, коли усе затихло,
Ти важку знімаєш з серця маску.
Скільки б навкруги не було лиха,
Твоє серце вперто вірить в казку...
Тетяна ЧУБАР.